В останні роки Європейський Союз приймає закони для регулювання цифрових платформ і онлайн-медіасервісів. Україна як країна — кандидатка в члени Євросоюзу так само рухається в напрямку модернізації законодавчої бази як щодо аналогових, так і цифрових медіа.

Цього року «дезінформація та дезінформація, створена штучним інтелектом» посіли перше місце серед цивілізаційних загроз, про що було зазначено у цьогорічному звіті Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) в Давосі. Уряди багатьох країн, зокрема Євросоюзу, нарешті дійшли думки, що фальшиві новини стали небезпекою в сучасному світі домінування нових медіа і цифрових платформ. У Євросоюзі нарешті остаточно зрозуміли, що широке поширення дезінформації може підірвати легітимність новообраних урядів, спричинити масові протести й навіть тероризм.

«Зростання синтетичного контенту в поєднанні з роком виборів, коли люди приймають рішення про те, хто керуватиме ними, — все це може стати дуже потужною горючою сумішшю. Якщо поширюються різні уявлення про реальність, коли справа стосується здоров’я, коли йдеться про те, що люди думають про освіту, що люди думають про конкретних людей, хто тоді стане володарем істини?» — ставить питання Саадія Західі, керівна директорка Всесвітнього економічного форуму.

І схоже, відповіді на це питання в Європейському Союзі вбачають, зокрема, в законодавчому врегулюванні роботи великих онлайн-платформ. Із 17 лютого цього року в країнах ЄС почав діяти Digital Services Act (Закон про цифрові послуги), який було прийнято ще у 2022 році, але старт застосування відтерміновано до сьогодні. Закон про цифрові послуги вимагає від постачальників посередницьких послуг внести зміни до правил користування платформами, створити єдині канали для комунікації з контрольними органами та споживачами послуг, відкрити представництва в ЄС, публікувати інформацію про систему модерації контенту тощо (Digital Services Act: A Short Primer).

Закон поширюється на всіх постачальників посередницьких послуг, що зареєстровані в ЄС або надають послуги на території ЄС. Посередницькі послуги є послугами зі зберігання та передачі будь-якої інформації, тобто йдеться про соціальні мережі, маркетплейси, відеохостинги, месенджери тощо. До надавачів посередницьких послуг належать, наприклад, Google, YouTube, Facebook, Airbnb, Amazon тощо. (From limited intermediary liability to platform regulation EU perspectieve).

З травня 2023 року в ЄС уже діє Digital Markets Act (Закон про цифрові ринки). Закон про цифрові ринки стосується великих гравців ринку, наприклад Google, Meta, X (колишній Twitter), та інших. Великі цифрові онлайн платформи — це компанії, що:

Впливають на ринок. Мають значний вплив на внутрішній ринок та займають провідне становище на ньому.

Кількість користувачів. 45 мільйонів активних кінцевих користувачів щомісяця з ЄС тощо.

Надають ключові послуги, а саме — онлайн-посередництва (наприклад, магазини застосунків AppStore та PlayMarket), пошукові системи, соціальні мережі, обмін відео, зв’язок через інтернет, операційні системи, браузери, віртуальні помічники, хмарні та рекламні послуги.

Актуальність прийняття таких законів стосується й України. Але головна перешкода на шляху швидкого й ефективного впровадження подібного законодавства — це те, що Україна ще не є членом ЄС. Але і статус країни-кандидатки має певні зобов’язання. Деякі вітчизняні експерти вважають за необхідне обмежити можливості великих цифрових онлайн-платформ впливати на ринок інформаційних і медіапослуг в Україні. Також регулювання надання цифрових послуг серед іншого має протидіяти дезінформації в мережі інтернет. Digital Markets Act та Digital Services Act є одними з перших, але не останніми законами, що будуть регулювати медійну галузь у ЄС. Уже зараз ЄС напрацьовує документи, спрямовані на регуляцію штучного інтелекту та захист приватності у сфері цифрових комунікацій.

Олег Джолос, викладач Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, кандидат наук із соціальних комунікацій

Головне фото: pixabay.com