Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко в коментарі «Детектору медіа» повідомив, що підпише наказ про присудження премії Рильського лише після з’ясування всіх обставин.

Раніше, 24 січня, Держкомтелерадіо оголосило переможців премії імені Максима Рильського за 2023 рік. У номінації «За переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу» нагороду мали отримати головред видання «Всесвіт» Дмитро Дроздовський та британський редактор Ендрю Шеппард за переклад англійською збірки дитячих поезій «Ірпінь — мій дім». З критикою цього рішення виступив член комітету премії, науковець і перекладач Максим Стріха. 

26 січня на сайті «Читомо» з'явилася публікація Стріхи, який заявив, що не погоджується з таким рішенням та виходить зі складу Комітету. На його думку, премією було відзначено «працю двох перекладачів, яка ні найменших підстав (за складністю, художнім рівнем, суспільним розголосом) для такого відзначення не дає». 

Окрім цього, Стріха зауважив, що другий лауреат премії, громадянин Великої Британії Ендрю Шеппард, є перекладачем з російської і редактором журналу британсько-російського товариства East-West Review (Great Britain-Russia Society).

«Боронь Боже, це не якийсь орган путіністів. Журнал засуджує російську агресію і є виразником поглядів так званих "хорошіх русскіх". Але наскільки доречно відзначати людину з цього кола українською державною відзнакою саме зараз?» — зазначив науковець.

У відповідь на заяву Максима Стріхи Дмитро Дроздовський оприлюднив у журналі «Всесвіт» публікацію, в якій назвав виданий текст «Ірпінь — мій дім» проєктом культурної дипломатії та подякував Шеппарду за переклад.

За словами Дроздовського, після початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році редакція журналу East-West Review засудила війну й повідомила, що розриває всі стосунки з російським світом. «Максим Стріха шукає ворогів там, де їх немає. Шеппард — промоутер українського слова, перекладач, який має колосальний редакторський досвід. Він боліє нашим болем», — написав він.

Утім, рішення комітету премії обурило Максима Стріху та деяких користувачів мережі не лише через біографію Шеппарда, а й через те, що раніше Дмитра Дроздовського звинувачували в академічному плагіаті. 

Зокрема, журналістка й телеведуча Суспільного Мирослава Барчук у своєму фейсбук-дописі нагадує, що у 2018 році в книжці Дроздовського «Множинність реальності в англійському постпостмодерністському романі» виявили 64% плагіату. 

Сам редактор видання «Всесвіт» у своїй заяві заперечує звинувачення: «М. Стріха зачепив у дописі питання з плагіатом, покликаючись на вікіпедію, — моя провина, що я обрав тишу й мовчання (...). Проте оскільки він публічно це згадує, то дозвольте надіслати копію висновку. Про це немає на вікіпедії — можливо, це моя помилка…». На доданому скрині дуже низької якості, ймовірно, експертний висновок щодо дисертації Дроздовського. 

Фото: видання «Всесвіт»

Нагадаємо, премія імені М. Рильського була заснована 1972 року і відновлена 2013 року за ініціативи Держкомтелерадіо, благодійної організації «Фонд Максима Рильського «Троянди й виноград», Українського фонду культури та НСПУ.

Її присуджують 19 березня, до дня народження Максима Рильського, за рахунок коштів держбюджету, передбачених Держкомтелерадіо на відповідну мету. Розмір премії за кожною з номінацій становить 20 тисяч гривень.

У 2022 році в номінації «За переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів» перемогу здобув Іван Мегела за переклад з німецької твору «Казки, легенди, притчі» Германа Гессе.

У категорії «За переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу» перемогла Раїса Божко (літературний псевдонім — Раїса Каргезян) з перекладом на вірменську мову твору «Кайдашева сім’я» І. С. Нечуя-Левицького.

Головне фото: Премія імені Максима Рильського / «Читомо»