Повномасштабне вторгнення поставило на паузу не тільки виробництво розважальних шоу, а і телеіндустрію загалом. Кілька місяців наша увага була прикута винятково до новин. Однак адаптувалися ми швидше, ніж це мало статися — вмінню українців збиратися та єднатися у момент криз позаздрить кожен європеєць. На ТБ почав зʼявлятися документальний контент, повернувся серіальний і потім знову запустився розважальний — Starlight Media став у цьому першопроходцем.

Як каже очільниця Нового каналу Ольга Задорожна (саме завдяки її підтримці пізніше і стався проєкт The Floor), ставити першу комедію було дуже страшно. Затамувавши подих, ми чекали на рейтинги першого випуску нового сезону «Хто зверху?», що виробляє наша студія. Та цифри показали, що глядач скучив за улюбленим проєктом. Тому ми особливо зраділи та були приємно вражені, коли компанія Talpa, що володіє одними з найпопулярніших форматів у світі (зокрема «Хто зверху?»), запропонувала нам зняти у копродукції в Нідерландах шоу The Floor («Поле»).

• Читайте також: Повернення «Хто зверху?» та премʼєра документального фільму від Шона Пенна. Як дивилися телеканали 18–24 вересня

Європейська рука допомоги українцям та українському телебаченню

Історія того, як до нас прийшла з пропозицією про співпрацю ця компанія, дуже проста. Цього року наша колишня співробітниця долучилася до команди Talpa. Вона і розповіла колегам, як зараз в українців знову зростає попит на розважальний контент. Люди потребують чогось, аби знизити рівень стресу. Talpa Studios давно шукала, як долучитися до допомоги українцям (зокрема тим, які знайшли прихисток у Нідерландах), тож прийшли до нас із пропозицією відзняти великий телепроєкт — за їхньої підтримки та на їхній території. До підтримки цієї співпраці також долучилися близько 10 локальних партнерів.

Формат The Floor став успішним за останні роки. Його вже адаптували США, Іспанія та інші країни, і ціль Talpa — аби цей список поповнювався. Найдорожчий елемент цього шоу — величезний екран, на якому повинні стояти учасники. Одна його вартість робила виробництво української версії неможливим, навіть до великої війни у нас не було таких бюджетів. Але в Нідерландах вони вже побудували таку студію, де знімали місцеву версію проєкту. І вирішили здавати її в оренду.

 Шоу «Поле» — це змагання на світлодіодному полі, розділеному на 100 квадратів. Кожен квадрат — це різні категорії запитань

У випадку з Україною — надати павільйон для зйомок безплатно та взяти частину витрат на себе. Це було рішення особисто Джона де Мола, засновника Talpa. Більшу частину виробництва покривала Talpa Studios і її партнери. Ми зайшли в підготовку.

Важливо привезти кістяк команди, всі інші телевізійники знайдуться на місці

Аби зняти телешоу в Нідерландах, маючи такого потужного партнера, достатньо повезти кістяк команди — директора студії (тобто мене), керівника проєкту, виконавчого продюсера, шеф-редактора та ведучого. Також нам важлива була людина, яка мала керувати сервером, оскільки від неї багато чого залежало в технічному плані. Десь 70% штату надали партнери — оператори, режисер на майданчику, режисер ПТС, звук, світло, інженери, менеджери, гример, адміністратори.

Єдиною (і логічною) вимогою щодо команди з України у форматників було те, аби всі вільно володіли англійською. На знімальному майданчику вся комунікація та взаємодія ведеться англійською.

Один із найбільших викликів у такому проєкті — це кастинг. Головною задачею було знайти 100 українців, зокрема тих, життя яких перевернула війна. Деякі вакансії дешевше закривати, знайшовши спеціалістів на місці, а не організовуючи трансфер з України. Власне, ми знайшли двох наших колишніх колег, які живуть у Нідерландах, аби провести кастинг. Вони працювали з офісу Talpa, ще одна дівчина шукала учасників дистанційно, перебуваючи в Польщі. Часу було катастрофічно мало, нам потрібно було відібрати 100 людей із 500 за два місяці. Для порівняння, у випадку з «Суперінтуїцією» це робилося протягом пʼяти місяців. Самі нідерландці почали сумніватися, чи встигнемо, але вибору в нас не було, і ми впоралися. Як і змогли вмістити зйомки 12 програм у три дні. Німці знімали один епізод на день, для розуміння ситуації.

У перший день ми знімали три випуски, в останній — чотири, а от найскладнішим був другий — там стояла зйомка пʼяти. Інакше було неможливо з низки причин, але ми ризикнули, інакше б проєкт нам не погодили. Ризикнули й нідерландці. Але все було чітко розплановано. Графік зйомок був прорахований до хвилини, перепрацювання були неможливі, оскільки це дорого. Думаю, німецькі телевізійники на такий ризик не пішли б.

Учасники не стали суперниками

Кастинг проходив у три етапи. Серед учасників були військові, які перебувають на реабілітації в Нідерландах, були жінки з дітьми, люди з інвалідністю, багатодітні батьки. Був навіть хлопчик, який кілька років живе там із мамою, але мріє виграти головний приз і витратити його на виробництво дронів для України.

Усі вони мали бути суперниками у грі, але конкуренція не відчувалася. Тільки єдність — навіть у рамках проєкту-змагання. Після шоу вони досі зустрічаються. Більшість свій фінансовий приз віддавала тим, хто залишився в Україні — родинам, друзям, військовим, одногрупникам, які на фронті. Це говорить про те, що ми набрали правильних людей у шоу. Вони хотіли зустрітися зі співвітчизниками, хотіли разом допомогти своїй країні, а не просто «потрапити в тєлік». Їх усіх обʼєднують важливі речі — бажання підтримувати Україну та бажання повернутися додому.

Знімати проєкт з європейцями не так складно. Головне — завоювати довіру

Тотальний контроль за командою європейські партнери не встановлюють, але регулярних статусів просять. У нас вони відбувалися щотижня. Ми мали відзвітувати про виконану роботу: скільки людей знайдено, скільки в резерві, де потрібно допрацювати, скільки конкурсів уже написано тощо. Вони — ментори, їхня задача — супроводжувати проєкт і бути впевненими, що ведеться ефективна робота. Це менторство було ненавʼязливим і доречним. Через 3 тижні стало зрозуміло, що ми не підведемо, зʼявилася довіра — і контроль процесів уже був трохи легший.

Що стосується бюрократії, документів і погоджень — у Talpa цей процес простіший, ніж у нашій компанії, оскільки в них інша оргструктура. Наш проєкт був під особистим контролем Джона де Мола, тому більшість рішень ухвалював він особисто. Це відбувалося доволі швидко.

Але угода з учасником у них — це величезний документ українською та англійською мовами. Герої підписують документ, що ознайомлені з технікою безпеки, що вони дивились епізоди шоу, що знають правила гри. Він набагато більший, ніж наш, було важливо стежити за тим, аби все було заповнено правильно.

У європейських виробників високий запит на соціально важливі проєкти

Звичайно, ми розпитували партнерів, що їм цікаво було б реалізувати ще з українцями та про українців. Однією з наших кураторок була продюсерка, яка знімала у Нідерландах 6 сезонів «Хто зверху?», тому ми радилися зазвичай із нею, вона давала нам поради, як робити формати, що будуть успішними по всьому світу, давала рекомендації щодо інших ідей.

Одне можу сказати точно: для Talpa дуже цікаві соціальні теми, однак важливо подавати їх не через драму. Наприклад, їм цікава тема інклюзивності. У Нового каналу є ідея, яку ми давно хочемо реалізувати — танці з людьми з інвалідністю. З початком повномасштабної війни її актуальність тільки посилилася. Ми хочемо показати героїчних людей, які боронили нашу країну, отримали травми, але продовжують жити, радіти цьому життю, надихати нас і бути прикладом.

 У вікторині учасник кидає виклик сусіду й вони разом відповідають на питання в обраній категорії

Наші кураторки були у захваті від цієї ідеї та від наших мужніх військових, які користуються колісними кріслами внаслідок отриманих травм. Тому цілком можливо, що до Нідерландів ми зі знімальною групою повернемося — вже для зйомок нового шоу.

Олена Антонова, директорка студії №1 Starlight Media

Фото: Starlight Media