Платформа пам’яті «Меморіал», яка з березня 2022 року збирає інформацію та розповідає про загиблих на війні цивільних і військових, презентувала програму «Нація, яка пам’ятає». Про це «Детектор медіа» дізнався від команди «Меморіалу».

Веде програму Лєра Лауда  — співзасновниця Агенції медійного росту «Або» та платформи «Меморіал», яка є проєктом агенції. Вона спілкуватиметься з гостями про збереження пам'яті, світові приклади цього та виклики, які стоять перед Україною в цій сфері.

«Україні потрібно знайти власну мову памʼяті. Ті традиції, ритуали, архітектурні та візуальні рішення для великих міст і селищ, які дадуть можливість зберегти і вшановувати памʼять про українців, чиї життя забрала війна. Нині немає готових рішень, їх лиш починають шукати  —  різні фахівці, проєкти, громади. Нам важливо розуміти, хто в який бік рухається, а де можна обʼєднати зусилля», — пояснила Лєра Лауда ключову ідею нового проєкту.

Першим гостем програми, яка виходить на ютубі, став Антон Дробович — керівник Українського інституту національної пам'яті України, який сьогодні поєднує службу в ЗСУ і роботу в інституті. У випуску, серед іншого, підняли й тему Національного військового меморіального кладовища.

Як відомо, 8 грудня Верховна Рада України проголосувала за створення Національного меморіального військового кладовища. Цвинтар мають збудувати в Гатненській громаді Фастівського району на Київщині, неподалік від села Віта-Поштова. Перший сектор поховань обіцяють у першій половині 2024 року. Тоді як рідні загиблих більшою мірою виступають за локацію у Биківні.

«Ми живемо у вільній країні, і в кожної людини може бути своя думка на будь-яку тему. Але не можна керуватися лише власними відчуттями й уявленнями, які часто не мають нічого спільного з експертизою у певній сфері, у питаннях такого рівня», — прокоментував Антон Дробович питання, чому кладовище буде не безпосередньо в Києві, як цього прагне частина рідних загиблих. 

Крім того, у першому випуску програми йшлося про те, у який спосіб, на думку військових, потрібно вшановувати пам'ять полеглих, про рекомендації для громад щодо вшанування загиблих, а також про вплив громадськості на ухвалення рішень щодо цього. 

«У наступних випусках будемо говорити з людьми, які довго і наполегливо працюють з темою пам'яті, є експертами у цій сфері. Спробуємо спільно з ними знайти відповіді на складні питання: як нації, суспільству працювати з темою загиблих так, аби справді пам'ятати і мати шанс на світле майбутнє», — прокоментувала шефредакторка «Меморіалу» Анастасія Абрамець. 

Команда «Меморіалу» також працює над документальними фільмами про загиблих, які покликані зберегти пам'ять про вбитих у війні, зафіксувати свідчення очевидців, привернути увагу суспільства до важливої теми. Стрічки можна переглянути на ютуб-каналі «Меморіалу»:

• «Жити, коли забрали твій світ»;
• «Остін. Світ догори»;
• «Друг Тигр»;
• «Або ми, або вони»;
• «Все добре, мам»;
• «Жекан. Його місто Маріуполь»;
• «Зі знаком Уробороса»;
• «Життя заради мрії»;
• «Танець з вогнем»;
• «Руф. Присутній»;
• «Зоряна»; 
• «Ватажок собак».

Раніше «Детектор медіа» повідомляв про те, що платформа «Меморіал» створила відео на підтримку журналістів, які пишуть про загиблих.

Також ми писали про те, що ексредактор «Бабеля» Євген Спірін долучився до команди Агенції медійного росту «Або». Журналіст займатиметься платформою пам’яті «Меморіал» та допомагатиме «перевинайти себе» онлайн-журналу «Свої.City».

• Читайте також: «Наодинці». Платформа пам’яті Меморіал презентує фотопроєкт про дружин загиблих Героїв

Фото: платформа пам’яті «Меморіал»