5 грудня у Верховній Раді зареєстрували євроінтеграційний  законопроєкт про захист прав національних меншин. Реєстрація урядового законопроєкту відбулася після того, як з нього було вилучено всі «русифікаторські норми».  Про це повідомив народний депутат Володимир В’ятрович на своїй фейсбук-сторінці.

Він зазначив, що документ спільно підписали представники різних фракцій та груп парламенту.

«Протягом тижня депутати, урядовці і представники громадянського суспільства спільно працювали над змінами до урядового законопроєкту, щоб усунути з нього неприйнятні русифікаторські норми. У підсумку ми вийшли на консенсусний текст. Він істотно відрізняється від внесеного урядом варіанту, який викликав хвилю протесту під гаслом “Євроінтеграція без русифікації!”», — написав Володимир В’ятрович.

За його інформацією, основні зміни, яких зазнав законопроєкт, стосуються, зокрема, національного теле- та радіомовлення. Так, телеканали й радіостанції, які захочуть вести мовлення мовами країн ЄС або окремих національних меншин України, зможуть знизити обов’язкову частку української мови в етері до 30%, але така можливість не поширюватиметься на російську мову.

Не будуть вноситися зміни до визначення українськомовної програми, які, за словами народного депутата, «загрожували перетворити це визначення на фікцію».

Також не буде російськомовної реклами. Натомість на місцевих телеканалах і радіостанціях може бути реклама мовами країн Євросоюзу.

У сфері книговидавництва не вноситимуться такі зміни у законодавство про книговидання, які загрожували б поверненням російської мови на український книжковий ринок. Натомість на книжки, що видані мовами Європейського Союзу, не поширюватиметься вимога випускати 50% видань українською.

Крім того, матеріали виборчої агітації мовами меншин дублюватимуться українською мовою.

Що ж стосується освітньої сфери, то учні загальноосвітніх шкіл, а також студенти приватних університетів зможуть більшу частину навчального часу навчатися мовами ЄС, але за рішенням закладів освіти частка навчання українською може збільшуватися.

«По суті, ми зберегли всі закладені в первісній версії урядового проєкту зміни, спрямовані на захист прав меншин, але всі ці нововведення не поширюватимуться на російську мову як мову держави-агресора. І не на 5 років, як планував уряд, а безстроково», — підсумував В’ятрович.

Він висловив сподівання, що найближчими днями законопроєкт буде підтриманий профільним комітетом і ухвалений парламентом за основу і в цілому.

• Читайте також: В Україні не існує юридично оформленої російської меншини, — Стефанішина

Раніше «Детектор медіа» повідомляв про те, що низка громадських організацій та рухів заявила про неприйнятність ревізії мовного законодавства під приводом європейської інтеграції. На думку представників громадського сектору, за спробами штучно протиставити захист української мови як державної правам національних меншин стоять сили, які координують свої дії з владою Росії.

Нагадаємо, 8 листопада Європейська комісія рекомендувала державам Євросоюзу почати переговори з Україною про вступ до ЄС.

При цьому для ухвалення переговорної рамки Київ повинен провести ще частину реформ — зокрема, втілити в життя рекомендації Венеційської комісії щодо закону про національні меншини, пов’язані із законами про державну мову, медіа та освіту. Йдеться, серед іншого, про скасування мовних квот у законі «Про медіа».

Як відомо, радник прем’єр-міністра Угорщини Балаж Орбан заявив, що Угорщина блокуватиме початок переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу, вимагаючи скасування закону про мову.

В Офісі президента відповіли, що готові змінювати закон про освіту для виконання вимог Євросоюзу, але при цьому Київ не вважає такі дії виконанням «ультиматуму» Угорщини.  

Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина повідомила, що Україна надала Угорщині детальну «дорожню карту» того, як можна вирішили суперечки щодо питання нацменшин. Вона також висловила впевненість, що Україні вдасться досягти згоди з Угорщиною про рівень виконання вимог ЄС щодо захисту прав національних меншин. Однак, за її словами, «ці зміни точно не будуть стосуватися знання української мови».

У червні 2023-го Венеційська комісія розкритикувала український закон про нацменшини та рекомендувала переглянути низку положень, які стосуються використання мов меншин.

Зокрема, Венеційська комісія закликала:

• поширити право на проведення заходів мовами меншини на всіх людей, вилучити зобов’язання забезпечувати їх український переклад «або принаймні переглянути його у світлі принципу пропорційності»;
• переглянути зобов’язання, пов’язані з виданням книг мовами нацменшин і книгарнями;
• уточнити питання перекладу «написів офіційних назв та інформації для загального ознайомлення мовою меншини»;
• ухвалити методологію стосовно використання мов нацменшин в органах влади (нині закон передбачає, що її має розробити уряд).

Рекомендації стосуються також перегляду права на доступ до ЗМІ мовами меншин шляхом скасування мовних квот у законі «Про медіа».

Окремо Венеційська комісія просила вчергове відкласти переведення системи освіти на українську мову й продовжити перехідний період, переглянувши його у світлі попереднього висновку комісії.

У вересні Верховна Рада в другому читанні ухвалила зміни до Закону «Про національні меншини (спільноти) України». Законопроєкт враховує деякі рекомендації Венеційської комісії. 

• Читайте також: 80% українців — за домінування української в усіх сферах. Більшість уже обирають її для формального спілкування 

Фото:  ZN.UA.