Експерти Українського інституту національної пам’яті дійшли висновку, що назва «Національна музична академія України імені П. І. Чайковського»  містить символіку російської імперської політики. Подальше використання цієї назви — пропаганда цієї імперської політики. 

В Інституті провели дослідження історії та правової бази використання імені російського композитора в назві київської консерваторії.  

Під час здійснення експертизи співробітники Інституту національної пам’яті керувалися  засадами закону України «Про засудження та заборону пропаганди імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». За результатами дослідження вони довели, що  за походженням, творчістю, мовною та національною самоідентифікацією Петро Чайковський є російським композитором. 

До складу Експертної комісії ввійшли доктор історичних наук та завідувач відділу актової археографії НАН України Віктор Брехуненко, доктор філологічних наук та провідний науковий співробітник НАН України Святослав Вербич, доцент кафедри давньої та нової історії України КНУ імені Тараса Шевченка Олексій Сокирко, докторка історичних наук, завідувачка кафедри історії України Одеського університету імені І. І. Мечникова Олена Бачинська, літературознавиця і докторка філологічних наук Леся Генералюк, доктор історичних наук Андрій Гречило, доктор історичних наук, професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Сергій Наумов, доктор історичних наук, учений секретар Інституту історії України НАН України Олександр Рубльов, доктор історичних наук Анатолій Скрипник. 

В Інституті національної пам’яті визначили, що Національна музична академія України отримала ім’я Чайковського внаслідок завоювання Росією України, знищення Української Народної Республіки та створення УРСР. 

У висновках експертизи відзначили, що Київська консерваторія (зараз — Національна музична академія України) з’явилася лише через 20 років по смерті Чайковського, у 1913 році. Тому немає жодних підстав вважати, що цей композитор заснував її.  

«Показово, що в 1880 р. П. І. Чайковський відмовився від запрошення очолити "музичні справи київського відділення". У 1890 р. композитор відвідав концерт студентів Київського музичного училища та отримав на згадку срібний вінок від керівництва Київського РМТ; приїзд Чайковського було висвітлено в місцевій газеті, проте підвищенню статусу музичного училища візит не посприяв» , — зауважують експерти УІНП.

Ім’я Чайковського Академії присвоїли у рамках відзначення 100-річчя від дня народження російського композитора, 9 травня 1940 року. Це рішення ухвалила Президія Верховної Ради УРСР.  

За тиждень до того ім’я П. І. Чайковського присвоїли московській консерваторії. Як підкреслюють експерти у фаховому висновку, у випадку московської консерваторії рішення мало історичне підґрунтя, адже Чайковський викладав у перші роки її діяльності. У випадку Київської консерваторії такого історичного підґрунтя немає.  

«Очевидно, що справжній мотив керівництва УРСР мав політичне підґрунтя: меморіалізація російського композитора в назві провідного музичного навчального закладу мала засвідчити як відданість Москві, так і визнання першості російської культури серед культур союзних республік», — наголошують співробітники Інституту нацпам’яті.  

У 1995 році тодішній президент України Леонід Кучма видав наказ про реорганізацію Київської державної консерваторії в Національну музичну академію України. При цьому ім’я Чайковського залишилося. 

Зараз ім’ям російського композитора названі провідні заклади культури, а також низка музичних подій у Росії: 

• Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського (з 1940 р.); 
• великий симфонічний оркестр імені П. І. Чайковського (з 1993 р.); 
• концертна зала імені П. І. Чайковського Московської філармонії; 
• Міжнародний конкурс імені П. І. Чайковського (проводять із 1958 р., з періодичністю раз на 4 роки).

Фото: з відкритих джерел