Про вибори голови Національної спілки кінематографістів України

Про вибори голови Національної спілки кінематографістів України

6 Жовтня 2023
716
6 Жовтня 2023
11:21

Про вибори голови Національної спілки кінематографістів України

Семен Случевський
Старший викладач кафедри кінознавства Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого, заслужений журналіст України
716
Зваживши всі «за» і «проти», я свідомо задля користі справи голосував за «молодого» – його програма дій, стань він лідером Національної спілки кінематографістів, мені бачилася більш об'ємною, більш структурованою, більш ефективною.
Про вибори голови Національної спілки кінематографістів України
Про вибори голови Національної спілки кінематографістів України

Вчора — 5 жовтня — проходив з'їзд Національної спілки кінематографістів України. За часом він був, упевнений, рекордним із 10-ї години ранку до 22:30. І якби не загроза потрапити під комендантську годину (а вона в Україні з 24:00 до 5:00 ранку — проклята війна, проклятий безумний агресор!), він би продовжився до глибокої ночі.

Бідна Рахункова комісія з'їзду (в якій мої близькі друзі та авторитетні кінематографісти Наташа Чернишова та Ігор Барба) залишилася у київському Будинку кіно до ранку, щоби продовжити підрахунки голосувань виборів та членів секретарів Спілки та членів її правління. Моя скромна персона також внесена до списку кандидатів у правління Національної спілки кінематографістів, впевнений, що я не попаду, але саме цей момент має найменше значення для мене самого.

Набагато важливіше інше. Відомі головні підсумки з'їзду — з двох кандидатів — одного з наймайстровіших кінооператорів національного кінематографа Сергія Борденюка — впевнений, гідного продовжувача традицій славетної української кінооператорської школи Юрія Іллєнка, Вілена Калюти, Фелікса Гілевича та інших майстрів, та його суперника — порівняно молодого й успішного кінопродюсера, а також ідеолога та організатора трьох дуже авторитетних кінофестивалів: Одеського міжнародного, дитячого «Children Fest» і «Київський тиждень критики», а також того, хто набув найціннішого досвіду в комунікації із закордонними партнерами в кінематографі — Дениса Іванова.

Зізнаюся, зваживши всі «за» і «проти», я свідомо задля користі справи голосував за «молодого» — його програма дій, стань він лідером Національної спілки кінематографістів, мені бачилася більш об'ємною, більш структурованою, більш ефективною. До того ж він уже кілька місяців ретельно працював над створенням цієї програми разом із такими ж молодими, але вже успішними, кожний у своїй справі: кінорежисером Володимиром Тихим, продюсерами Юлією Сінькевич, Ольгою Бесхмельніциною (вона ще й голова правління Української кіноакадемії), продюсером та «законником» Сергієм Галетієм, мужньою очільницею Кіноцентра імені Олександра Довженка Оленою Гончарук (Олено, моя Вам шана за Вашу принциповість та стійкість), а також найдосвідченішою та найуспішнішою кінопрокатчицею Людмилою Горделадзе (чого варте лише те, що вона буквально з пекла відродила раніше запущений кінотеатр «Жовтень», перетворивши його на оазу, без перебільшення, високої культури Києва, та найдосвідченішого функціонера Союзу, а також серйозного й чесного кінокритика Сергія Тримбача.

Для мене були ще кілька вагомих аргументів, чому я — представник «старої гвардії» — віддавав перевагу не більш досвідченому, а «молодому» кінематографісту, про що я чесно, не боячись із кимось зіпсувати стосунки, виклав у своїх тезах, опублікованих напередодні з'їзду на сайті Національної спілки кінематографістів України.

Я розумів і розумію, що в силу багатьох об'єктивних (насамперед, звичайно, проклята війна!) і суб'єктивних причин перебуваємо у глибокій кризі, хоча є й перемоги наших фільмів на міжнародних кінофорумах.

Саме нашій Спілці, для чого вона, зрештою, і була створена майже 60 років тому, був даний шанс, можливо, один з останніх, якщо не останній, вирватися з такої, без перебільшення та метафор, безодні.

Головою Спілки обрано не того, на кого, чесно повторюсь, я «ставив». Сергій Борденюк переміг більш ніж із дворазовою перевагою голосів. На мою думку, вирішальну роль відіграла солідарність моїх ровесників, для яких Іванов — «чужинець».

Така реальність, і її треба сприймати. Вітаю Сергія Григоровича Борденюка, і, знаючи його як чесну та позитивну людину, впевнений, що він готовий для користі справи приймати та сприяти будь-яким ініціативам, від кого б вони не йшли. Саме для користі спільної справи.

Тут би мені треба й поставити крапку. Але я не можу не сказати ще про одне, для мене точно важливе. Дуже люблю Ліверпуль, місто вільних людей, піратів, незабутніх «Бітлз», і, ясна річ, славетного футбольного клубу «Ліверпуль». Бував у відрядженнях у цьому красивому місті — «англійській Одесі» — тричі й хочу ще...

Так ось, у тому вільному місті перед знаменитим стадіоном «червоних» — «Енфілд» стоїть пам'ятник видатному тренеру цієї команди минулих років Біллу Шенклі. Шенклі був не лише легендарним футбольним наставником, а й найрозумнішим і найтоншим співрозмовником. Його знаменні короткі та ємні фрази увійшли до історії. Наприклад, «дехто вважає, що футбол і життя — рівнозначні поняття. Вони помиляються — футбол набагато, набагато важливіший».

Але я зараз хочу привести важливішу щодо моєї теми цитати з «обойми» Шенклі: «Якщо ти перший, ти чемпіон! Якщо ти другий, ти ніхто!». Це я до того, що мій вчорашній «фаворит» — Денис Іванов виявився другим.

Так ось, велика фраза Шенклі, я певен, зовсім не той випадок. Я хотів би, щоб ці дві гідні людини об'єднали свої зусилля. Була б ефективна синергія для справи. На жаль, Денис відмовився, давши зрозуміти, що він «піде іншим шляхом». Шкода. Але це його право на вибір. Денисе, я впевнений, ми з Вами ще «замутимо» важливі проєкти.

Борденюку я бажаю лише удачі на новому посту. Сергію Григоровичу, в мене є чіткі пропозиції щодо деяких креативних питань Спілки, щодо наболілої проблеми кіноосвіти і щодо створення в Україні ще одного, дуже важливого міжнародного кінофестивалю, якого в нас досі немає, а він успішніший у 20 країнах світу. Хотілося б, щоб наша Спілка була однією з головних фундаторок такого дійства. Думаю, треба зустрічатися та обговорити — і знову заради спільної справи.

Семен Случевський, кінодраматург, педагог, член НСКУ

Текст публікується з дозволу автора, оригінал публікації за посиланням.

Головне фото: президія ІХ з’їзду НСКУ (Олена Чередниченко, «Детектор медіа»)

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
716
Читайте також
10.08.2023 12:49
Сергій Галетій
для «Детектора медіа»
1 417
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду