Суддя Донецького окружного адміністративного суду Людмила Арестова, відповідно до витягу з автоматизованої системи «Роспаспорт», є громадянкою РФ, ідеться в розслідуванні «Схем».

Російський паспорт Арестова отримала на підставі так званого «договору про прийняття Криму до складу Росії» у 2014 році.  Журналісти також з’ясували, що з 2018 року по січень 2022-го суддя відвідувала окупований Крим. Загальна кількість днів, які вона провела на анексованому півострові, — понад 250.

Як відомо, Донецький окружний адмінсуд після початку збройної агресії Росії у 2014 році переїхав до Слов’янська, а з початком повномасштабного вторгнення здійснює правосуддя у Дніпрі.

І в службових документах, і в коментарі «Схемам» Арестова стверджує, що «не має російського громадянства».

Зокрема, на сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів журналісти знайшли її анкету, яку вона заповнювала у 2018 році, коли проходила кваліфікаційне оцінювання. На запитання, чи має вона громадянство іншої держави, Арестова відповіла: «Ні, не маю».

У 2019 році вона заповнювала аналогічну анкету, коли подавалася на посаду судді Окружного адміністративного суду Києва. Тоді вона знову не повідомила про свій російський паспорт.

«У мене немає російського громадянства. Я тільки знаю, що я мешкала в Криму і була там зареєстрована, і працювала в суді, і тому мені такий паспорт, можливо, дійсно був виданий. Бо, якщо я не помиляюся, там всі громадяни, хто мешкав в Криму і хто був там зареєстрований на момент анексії, вони були всі визнані громадянами Росії», — заявила Арестова «Схемам».

На сайті податкової служби РФ журналісти виявили індивідуальний податковий номер платника податків у Росії Людмили Арестової, прив’язаний до її паспорта громадянки РФ. Також вони знайшли інформацію із зазначенням даних її російського паспорта і податкового номера у витоках із баз даних про клієнтів медичних організацій Росії, у яких, до того ж, зазначено адресу поштової скриньки, що, ймовірно, належить синові судді Максиму. Згадку про Арестову «Схеми» зафіксували й у базі даних російської медичної лабораторії «Гемотест» (ці записи свідчать про те, що українська суддя при проходженні тесту на коронавірус вказувала дані російського паспорта).

Видання зазначає, що на момент публікації — 13 липня 2023 року — Арестова не вийшла з громадянства РФ. Чинність документа журналісти перевірили за допомогою офіційного сервісу МВС Росії.

На запитання «Схем» щодо  наявності даних її паспорта в базах російських медичних організацій суддя відповіла, що вона не знає, «що це за інформаційні бази», а тести на коронавірус вона «проходила на підконтрольній території».

«Схеми» також віднайшли фотографії Арестової, зроблені в закладі «33 пингвина» в окупованому Севастополі. Судячи з назви альбому «Наташа ДР» та світлин, опублікованих у 2018 році, це було святкування дня народження її доньки Наталії.

При цьому інформацію стосовно 255 днів, проведених сукупно в анексованому  Криму за останні 5 років, суддя пояснила відвідуванням «літніх батьків, які мають дуже серйозні захворювання».

«Я до цього ставлюся нормально, тому що заборони для суддів, які мешкали в Криму і у кого живуть там родичі, якщо є майно, немає. Коли я проходила кваліфікаційне оцінювання, то ці питання ставилися членами комісії. Вони сказали, що до мене питань немає, тому що я не на відпочинок їжджу», — додала вона.

Також Арестова стверджує, що начебто питання наявності в неї російського громадянства вже досліджувалося Державним бюро розслідувань.

На запит «Схем» щодо того, чи фігурує суддя Арестова у кримінальних провадженнях ДБР, у цьому відомстві відповіли, що нині здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000529 від 16.06.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 (державна зрада) , ч. 2 ст. 376-1 (незаконне втручання в роботу автоматизованих систем в органах та установах системи правосуддя), ч. 1 ст. 366 (службове підроблення) Кримінального кодексу України.

У ДБР також зазначили, що в межах цього провадження «перевіряється можливе внесення Арестовою Л. В. неправдивих відомостей до автоматизованої системи документообігу суду, вчинене службовою особою, яка має право доступу до цієї системи, за попередньою змовою групою осіб».  У відомстві додали, що наразі «не встановлено достатніх даних та доказів для підозри судді Донецького окружного адміністративного суду Арестової Л. В. у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень».

«Схемам» дії ДБР Арестова прокоментувала як сфабриковану проти неї справу — «для того, щоб втручатися в діяльність суду. Щоб слідкувати за мною, щоб порушувати ті права, які мені дали». І додала, що вже подала скаргу до районного суду Києва на ДБР, а в  Європейському суді з прав людини «розглядаються підстави вже рік, і зараз готуються вже інші скарги, щодо додаткових порушень».

«Схеми» повідомляють, що до редакції «Радіо Свобода» надійшли адвокатські запити чоловіка Арестової, Сергія Васильєва, з вимогою надати інформацію про журналістів, які проводять розслідування щодо судді.

Згодом Арестова направила окремий запит до «Радіо Свобода» із запитаннями, яким саме обсягом інформації про неї володіють журналісти, і вимогою «знищити персональну інформацію судді», яка є у «Схем».

Пізніше до редакції надійшов запит від Вищої ради правосуддя через скаргу, яку Арестова подала з формулюванням щодо «втручання в її роботу».

«Схеми» також окремо направили запит до голови Вищої ради правосуддя Григорія Усика з проханням повідомити, чи відомо йому або членам ВРП про наявність у судді російського громадянства і чи може це впливати на доброчесність судді. Наразі редакція «Радіо Свобода» очікує на відповідь.

• Читайте також: «Схеми» виявили бізнес російського олігарха Лісіна, який оминув санкції Заходу і постачає сталь для артилерії РФ

Суддя Людмила Арестова з 2001 працювала у Севастополі, пройшла шлях від помічниці прокурора до заступниці керівника апарату місцевого окружного адмінсуду. На посаду судді Донецького окружного адміністративного суду у 2013 році її призначив експрезидент Віктор Янукович строком на п’ять років. У 2019 році на цю ж посаду її знову призначив президент Петро Порошенко.

Фото: «Радіо Свобода»