Понад 80% усіх заяв і документів щодо реєстрації суб’єктів у сфері медіа надходять до Нацради з помилками. Регулятор розповів про найпоширеніші з них та пояснив, як правильно заповнювати документи.

Помилки стосуються, зокрема, контактних даних, підпису, надання копій свідоцтва про державну реєстрацію і підтвердження про сплату реєстраційного збору, а також недотримання форми заяви.

Окрім цього, як зазначає регулятор, часто в поданих документах трапляються дрібні похибки, як-от пропущені літери у назві суб’єкта або ж некоректно написана адреса. Нацрада також виділяє не повністю заповнену заяву.

«Під час затвердження форм заяв Національна рада намагалася максимально спростити їх. Для цього у них додатково розміщено короткі пояснення, які мають підказувати, що писати в окремі пункти», — нагадав регулятор.

Після того, як Нацрада отримає документ, заявнику повідомлять реєстраційний номер поданої заяви і дату її отримання. Якщо ж заява і документи не відповідають чинним нормативно-правовим актам, регулятор не зареєструє їх. Заявник отримає повідомлення про це протягом трьох робочих днів.

«Після ухвалення Національною радою рішення щодо реєстрації суб’єкта у сфері медіа або внесення змін до Реєстру, Національна рада надсилає повідомлення суб’єктам про здійснення певних реєстраційних дій і присвоєння ідентифікатора», — додали на сайті ради.

З детальною інфографікою про помилки під час реєстрації медіа можна ознайомитися тут. 

Нагадаємо, 22 червня Національна рада з питань телебачення та радіомовлення вперше зареєструвала суб’єктами у сфері онлайн-медіа шість компаній.