До 2030 року серед українців має сформуватись сукупність знань про національне минуле, а держава повинна імплементувати політику національної пам’яті в освіту. Україна має довершити процес декомунізації і деколонізації та допомогти поширити його на народи, поневолені Росією.

Про це йдеться у візійному документі «Бачення України 2030: соціально-гуманітарна сфера», розробленому групою експертів при Реанімаційному пакеті реформ, який сьогодні презентував один з його авторів, виконавчий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський.

За оцінкою експертів, після початку повномасштабного вторгнення у сфері історичної пам’яті в Україні стався справжній злам. У минуле відходять радянські стереотипи і міфи.

«Проте відчувається величезний брак ресурсів і коштів для реалізації політики національної пам’яті. Частково цей брак компенсується за рахунок громадських ініціатив, але цього не достатньо. Держава і тут не встигає», — каже Бурковський.

Основними цілями до 2030 року експерти визначили сформувати сукупність знань про національне минуле та імплементувати політику національної пам’яті в освіту.

Крім того, необхідна суспільна дискусія , в тому числі й з найближчими сусідами, щодо тяжких чи конфліктних сторінок минулого, повернутись до формули «вибачаємо і просимо вибачення».

Серед основних напрямів політики пам’яті визначили довершення процесу декомунізації і деколонізації та поширення їх на Білорусь і терени поневолених народів Росії, а також інтеграцію України в європейський пам’яттєвий простір та побудову в Україні інфраструктури пам’яті.

Червоними лініями назвали не допускати політичних деструктивних дискусій щодо національної пам’яті та політики історичної амнезії.

Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович додав, що національна пам’ять буде важливою частиною реінтеграції окупованих територій і має бути імплементована в систему перехідного правосуддя. «Тому що національна пам’ять буде однією з тригерних тем у відбудові і реінтеграції, і на це обов’язково треба звернути увагу», — вважає він.

«Мені імпонує, що в цьому документі роблено акцент на політику ідентичності і  головним акцентом на українську політичну націю. Це головний елемент успіху під час війни та у повоєнній відбудові України», — сказав голова УІНП.

Дробович також зауважив, що неможливо побудувати успішну країну без серйозних інвестицій в гуманітарну та культурну сферу, а з цим в Україні наразі помітні серйозні проблеми. За його словами, ніхто інший, крім держави, не буде інвестувати в національну пам’ять.

«Не може бути такого, що УІНП, як цього року, отримує мільйон гривень фінансування. Ми навіть проморолики не можемо зняти за ці кошти. Ті, хто відповідають за формування бюджету, мають хоч якось перетинатися з тими, хто сидить з ними в одному залі і розповідає про гуманітарну політику. Інакше в нас практика буде роззходитись із гаслами», — каже Дробович.

Читайте також: 

• В Україні презентували візію медіасфери до 2030 року: прозорі ЗМІ, фахові журналісти та грамотне населення

• «Бачення України»: До 2030 року 95% усього медіаконтенту має публікуватись українською мовою

Фото: скриншот