Міністерство культури та інформаційної політики і Міністерство освіти і науки заявили, що рішення Національної комісії зі стандартів державної мови про рекомендації щодо перейменувань 1,4 тисячі населених пунктів в Україні необхідно скасувати та розробити нове. Про це йдеться у повідомленнях на сайті МКІП та на фейсбук-сторінці міністра Оксена Лісового.

На думку Міністерства культури та інформаційної політики і Міністерства освіти та науки, перелік населених пунктів, які Нацкомісія рекомендувала до змін, не відповідає рекомендаціям, які передбачені Законом України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». 

Міністр освіти Оксен Лісовий вважає, що комісія вийшла за межі своїх повноважень, оскільки питання заборони пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізації топонімії згідно із законом покладено на інші органи.

Натомість функціями комісії є формування та оприлюднення переліку виключно таких назв населених пунктів, які не відповідають та потребують погодження зі стандартами державної мови.

«Виглядає, що члени комісії підійшли до розроблення рекомендацій дуже формально. Є у назві корінь “красн” або “черв”? Ок, перейменувати. А чи є там насправді історичний зв’язок із комуністами, ніхто не вивчав (а це, власне, і не завдання цієї комісії)», — пише міністр.

Лісовий заявив, що це рішення має бути скасовано і напрацьовано нове — «компетентними та уповноваженими органами».

Мінкульт зазначає, що цей список містить велику кількість назв, які відповідають стандартам державної мови. Крім того, наразі відсутня експертиза списку Інституту української мови Національної академії наук України.

«Цей список містить велику кількість назв, які відповідають стандартам державної мови.  … Додатки, запропоновані Комісією, не можуть відповідати стандартам, оскільки таких стандартів не існує», — пише міністерство.

Нагадаємо, 22 червня Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендувала змінити понад 1,4 тисячі назв сіл, селищ і міст України.

До списку ввійшли як назви, які «не відповідають граматичним нормам української мови», так і ті, що «містять у назві російські імперські ідеологеми». При цьому до списку ввійшли деякі назви, які мають давнє походження та архаїчну чи діалектну основу — скажімо, ціла низка назв із коренем «красний». Серед іншого до переліку потрапило й місто Запоріжжя.

Після цього уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь офіційно звернувся до міністра освіти і науки Оксена Лісового з проханням скасувати рішення Нацкомісії. За його словами, аналіз списку рекомендацій засвідчив, що комісія вийшла за межі визначених законом повноважень, а також відсутність передбачених законом чітких рекомендацій щодо перейменування у більшості випадків.

Аналогічно народний депутат Володимир В’ятрович вважає, що, формуючи ці списки, комісія вийшла далeко за мeжі визначeних законом повноважeнь. «Цe рішeння — щонайменше вияв кричущої нeкомпeтeнтності. А можливо, і свідома провокація для дискрeдитації процecу дeколонізації», — вважає нардеп.

Члени Національної комісії зі стандартів державної мови пояснили, що комісія вирішила, що повинна «врахувати дух закону» про деколонізацію, тому прийняла рішення, крім рекомендацій щодо стандартів державної мови, що передбачено законом, розробити ще один список топонімів, які містять, на їхню думку, російські та радянські ідеологеми.

Комісія каже, що не встигла дослідити походження всіх назв зі свого списку, тож сподівається, що цим займуться місцеві ради. Комісія каже, що при перейменуванні треба вберегти історичний пласт, але не пояснює, чому включила до списку давньоукраїнські назви.

Щодо можливого перейменування Запоріжжя на Запорожжя, яке викликало найбільше обурення громадськості, члени комісії заявили, що почали розглядати це питання після звернення від жителів міста.