Медійники бачать загрозу для медіареформи через зупинку деяких норм закону «Про медіа»

Медійники бачать загрозу для медіареформи через зупинку деяких норм закону «Про медіа»

3 Травня 2023
1776
3 Травня 2023
15:45

Медійники бачать загрозу для медіареформи через зупинку деяких норм закону «Про медіа»

1776
Українські медійники та медіаорганізації опублікували звернення до владних органів України щодо загроз медіареформі та євроінтеграційному шляху України.
Медійники бачать загрозу для медіареформи через зупинку деяких норм закону «Про медіа»
Медійники бачать загрозу для медіареформи через зупинку деяких норм закону «Про медіа»

Відповідна заява опублікована Центром демократії та верховенства права, серед підписантів: Центр демократії та верховенства права, Інститут Масової Інформації, Лабораторія цифрової безпеки, Український інститут медіа та комунікації, Фундація «Суспільність», Платформа прав людини, «Інтерньюз-Україна», Національна асоціація медіа, «Детектор медіа», Суспільне, «1+1 media», Starlight Media.

Підписанти нагадують, що в Україні 31 березня набув чинності закон  «Про медіа»,  проте сам факт ухвалення законодавства «не є гарантією його якісного виконання».

«Воно напряму залежить від виділених на це ресурсів, наявності фахового персоналу та своєчасно ухвалених рішень. Констатуємо, що не встиг ще закон набрати чинності, як деякі його норми вже були зупинені на 2023 рік – рік, коли має бути вчинено найбільше дій на його виконання – розробку і ухвалення підзаконних актів, створення електронного кабінету тощо», — ідеться в заяві.

Зокрема, законом «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» серед іншого було зупинено на 2023 рік норми статей 78, 84, 89 Закону України «Про медіа». Всі ці норми закону гарантують фінансове забезпечення діяльності медійного регулятора: 

1) оплату праці членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; 

2) оплату праці працівників апарату Нацради; 

3) гарантований законом рівень загального фінансування регулятора; 

4) важливе додаткове джерело фінансового забезпечення регулятора — не менше 4% від плати за користування радіочастотним спектром України у поточному році.

На думку підписантів, зупинка норм не лише ставить під загрозу якісний запуск закону, але і створює юридичну колізію, «коли зник механізм нарахування оплати членам Національної ради».

«Крім цього, зміни, внесені Кабінетом Міністрів України у постанову №304 від 20.04.2016 р., яка визначає посадові оклади і загалом умови оплати праці членів медійного регулятора на рівні 21 тис. гривень для члена і 25 тис. гривень для Голови Нацради, не відповідають ані рівню відповідальності, ані принципам незалежності регулятора. Адже всі норми, що стосуються фінансової незалежності регулятора, зупинено, а все фінансування, зокрема заробітні плати членів Нацради та працівників апарату, регулює в ручному режимі виконавча гілка влади», — говориться в заяві.

Підписанти стверджують, що ця ситуація «прямо суперечить» вимозі ст. 30 Директиви ЄС, що визначає обов’язок держав забезпечити юридичну відокремленість регуляторів від уряду й функціональну незалежність від їхніх урядів; забезпечити наявність у національних регуляторних установ та органів належних (adequate) фінансових і кадрових ресурсів, а також правозастосовних повноважень (enforcement powers), які б дозволяли їм ефективно виконувати свої функції та сприяти роботі ERGA.

«Усвідомлюючи факт того, що видатки на оборону є пріоритетом номер один, залежно від якого визначаються всі решта видатків державного бюджету, ми наголошуємо на тому, що тимчасово зменшене фінансування медійного регулятора має бути визначене на рівні закону, а не шляхом його підпорядкування Уряду. 

Враховуючи факт, що моніторинг виконання вимог Європейського Союзу включатиме не тільки оцінку якості і відповідності європейським стандартам прийнятих нормативно-правових актів, а й практику їх застосування та імплементації, вважаємо узалежнення членів Нацради та працівників апарату від виконавчої гілки влади небезпечним з точки зору збереження статусу кандидата в ЄС і продовження переговорів про членство», — зазначено в заяві. 

Підписанти закликають провести аналіз пріоритетних видатків для належного запуску закону «Про медіа»  із залученням представників ЄС та вжити заходів для приведення законодавства та практики його застосування в частині забезпечення незалежності медійного регулятора у відповідність із Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги.

31 березня 2023 року в Україні набув чинності закон «Про медіа», він є однією з вимог для вступу України до ЄС. З повним текстом документа можна ознайомитися за посиланням.

Національна рада з питань телебачення та радіомовлення вже надала роз’яснення щодо нового закону.  

Фото: Dimitris Avramopoulos/Flickr

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1776
Читайте також
31.03.2023 14:16
Марина Баранівська
«Детектор медіа»
6 927
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду