Рада планує заборонити використання російських джерел в освіті та науці. В мережі хвиля обурення (ФОТО)

Рада планує заборонити використання російських джерел в освіті та науці. В мережі хвиля обурення (ФОТО)

2 Грудня 2022
3548
2 Грудня 2022
13:12

Рада планує заборонити використання російських джерел в освіті та науці. В мережі хвиля обурення (ФОТО)

3548
Законопроєкт, який забороняє цитування будь-яких джерел, створених у Росії чи російською мовою, прийняли у першому читанні. Наукова спільнота обурена і вважає, що застосування цих норм уб’є цілі галузі науки.
Рада планує заборонити використання російських джерел в освіті та науці. В мережі хвиля обурення (ФОТО)
Рада планує заборонити використання російських джерел в освіті та науці. В мережі хвиля обурення (ФОТО)

В Україні мають намір на законодавчому рівні заборонити використання російських джерел інформації в освіті на науці. Верховна Рада ухвалила відповідний законопроєкт у першому читанні, скоротивши строк підготовки до другого.

Автори документа обґрунтовують потребу прийняття акту тим, що РФ – авторитарна держава, де немає свободи слова та академічної свободи, де освітня та наукова діяльність пов'язані з державною пропагандою.

Наголошується, що у російських академічних текстах поширюються погоджені владою РФ погляди на суспільство, історію, культуру тощо. На думку авторів законопроєкту, їхнє використання обмежує можливості української освітньої та наукової спільноти покинути сфери впливу держави-агресорки.

Відповідно до тексту законопроєкту, складові освітньої, науково-освітньої програм та наукові дослідження програми не можуть містити посилання на джерела інформації, створені:

  • на території Росії;
  • державною мовою РФ;
  • фізичною особою, яка є громадянином Росії;
  • юридичною особою, зареєстрованою на території РФ або кінцевим бенефіціарним власником якої є резидент РФ.

Натомість, згідно з документом, держава має зобов'язатись видавати та поширювати джерела інформації у сфері наукової та науково-технічної діяльності українською мовою. 

За словами однією з ініціаторок документа народної депутатки від фракції «Голос» Інни Совсун, в українських університетах  студенти досі навчаються за підручниками, написаними в Росії та цитують у дисертаціях російських авторів.

«Ми багато зусиль витратили на дискусії, чи є в українській школі місце для Толстого і Достоєвського. Але "pociйський мір" зачаївся в значно менш помітних текстах. У навчальних програмах українських університетів», – сказала вона.

Совсун вважає, що прочитання текстів російських авторів відповідною мовою вкорінює знання мови держави-агресорки, а разом із тим і хибне уявлення про те, що існує «велична pociйська культура і наука, освічена, просунута», на відміну від української.

Крім того, на її думку, «хронічна прив'язка» українського академічного середовища до російського негативно впливає на якість вищої освіти. Совсун наголошує, що представникам української освіти та науки слід орієнтуватися на західну, і почати варто з вивчення англійської мови.

«Коли з'являються вимоги про публікацію в іноземних журналах, частина викладачів це розуміє, як дозвіл публікуватися в pociйських журналах. Чому? По-перше, так історично склалося.По-друге, щоб вивчити англійську, викладачам і викладачкам доведеться докласти зусиль. По-третє, система вивчення англійської на рівні школи та університету досі має багато проблем. Але це не привід толерувати в освіті й науці pociйські джерела», – наголошує ініціаторка законопроєкту.

Згодом вона уточнила, що в законопроєкті, серед іншого, передбачені винятки для використання джерел інформації російського походження для ілюстрування, пояснення та критичного аналізу явищ, що відбуваються в державі-агресорці, а також для освітніх програм, зміст яких охоплює вивчення держави-агресорки (за умови критичного аналізу цих джерел).

Законопроєкт викликав у соцмережах неоднозначну реакцію наукової спільноти, зокрема гуманітарного напрямку.

Так, підтримала ініціативу історикиня Оксана Кісь. Її колеги однак заперечили, що «опанування мов цивілізованого світу ніяк не скасовує потребу цитування російськомовних джерел».

Деякі історики відзначають, що більшість джерел з історії центральної та східної України 18-20 ст. написані російською мовою, як і праці багатьох українських класиків, зокрема Григорія Сковороди чи прозові твори Тараса Шевченка. За їхніми словами, законопроєкт в такій редакції покладе край археографії та джерелознавству в Україні.

 

«Такі речі законом не змінити. Слід формувати практики і змінювати культуру та середовище. За відсутності політичної волі (як, наприклад, НАЗЯВО і плагіат) знову переможуть імітатори й ті, кому байдуже що писати і які джерела використовувати», - пише історик Ігор Сердюк.

Нарікають і представники природничих наук, нагадуючи, що чимало праць російською у сфері фізики чи хімії стали науковою класикою – а деякі з них написані в тому числі й українськими авторами.

Фізик Семен Єсилевський зазначає, що «вносити подібні зміни в освітні програми – це ще якось зрозуміло», однак застосовувати таку заборону в науковій роботі вважає «повним абсурдом».

 

Нагадаємо, 19 червня Верховна Рада України проголосувала за заборону російської видавничої продукції та музики

Як свідчить опитування соціологічної групи «Рейтинг», в Україні спостерігається різке зниження рівня споживання російського інформаційного контенту.

Фото: palinchak/Depositphotos

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3548
Читайте також
Коментарі
2
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Helga
62 дн. тому
Той самий момент, коли неосвічені рагулі намагаються писати закони
Валентин
62 дн. тому
Інна Совсун забороняє Григорія Сковороду і Тараса Шевченка Мені байдуже вона божевільна чи вона Агент Кремля давно варто її зупинити
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду