25 листопада в Києві відбувся вебінар «Електронні докази воєнних злочинів», організований Групою друзів безпеки журналістів та свободи медіа за підтримки Ради Європи. Його учасники обговорили роль журналістів, медіа та соціальних мереж у збиранні, фіксації та оприлюдненні електронних свідчень війни в Україні. Перед ними виступив британський журналіст і засновник Bellingcat Еліот Гіґґінс, який розповів про роботу розслідувачів в Україні та накопичений досвід. За його словами, їхня система дає змогу фіксувати й документувати перевірену інформацію, яка може використовуватися іншими дослідниками.

«Ми надаємо перевірену інформацію щодо зображень і це дозволяє відповідним організаціям проводити свої розслідування. Ми працюємо над архівуванням і розслідуванням, яке націлене на притягнення до відповідальності. Ми добре розуміємо, що буде прийнято в суді, таким чином вдосконалюємо нашу систему і процедури», — сказав  Еліот Гіґґінс.

Засновник Bellingcat Еліот Гіґґінс (праворуч)

За його словами, така система була відпрацьована під час війни в Сирії, де виклики були схожими на українські.

«Інформацію, яку ми перевірили, ми зберігаємо, архівуємо. Ми почали так працювати в Сирії: архівували мільйони відеозаписів і фотознімків, це було грандіозне завдання. Але ті, хто над цим працював, накопичили величезний досвід. Якщо говорити про шкоду мирним людям, то ця інформація архівується, ми намагаємося визначити найважливіші інциденти з точки зору притягнення до відповідальності і того, як провести подальші розслідування, використовуючи методологію, яка в нас є. Ми зосереджені на відкритих джерелах, тому що не можемо проводити інші розслідування; ми не можемо опитувати свідків на місцях, не можемо проводити розслідування із закритих джерел», — сказав керівник Bellingcat.

В Україні таку роботу робить редакція «Слідство.Інфо», яку очолює редакторка Анна Бабінець. Із початком війни редакція перейшла з корупційних розслідувань до розслідувань воєнних злочинів, створення бази даних російських воєнних злочинців. Анна докладно розповідала про це в інтерв’ю «Детектору медіа».

«Важливо, щоб люди бачили війну в Україні очима українців, а не когось іншого. Ми використовуємо багато інструментів, про які говорив Еліот, бо Bellingcat — наш великий вчитель, але наша головна мета — документування і оприлюднення злочинів, адже ми — медіа. Всі наші статті перекладаються англійською і російською. Ми збираємо всі ці докази, щоб вони дійшли до суду. До війни протягом 10 років ми проводили класичні розслідування, і те, з чим доводиться працювати нині, — це дуже важко. Я починаю мріяти про часи, коли ми знову будемо розслідувати корупцію», — розповіла Анна Бабінець.

Анна Бабінець, керівниця «Слідства.Інфо» 

За її словами, розслідувачі змогли підготуватися до великої війни завчасно, а перша «воєнна» історія вийшла в них за 14 годин після великого вторгнення. Тоді вдалося ідентифікувати пілота російського гелікоптера.

«Спочатку Bellingcat показав нам, потім ми показали представникам влади, як знаходити російських військових у соцмережах. Зазвичай ми не співпрацювали з офіційною владою, бо ми — медіа, але вирішили, що в цих обставинах можемо проводити тренінги й передавати наші знання, щоби процес був результативним і швидшим. Тепер ми щодня працюємо над базою, вміщуємо туди нових і нових людей, бо певні, що хтось вчинив ці злочини і ми повинні ідентифікувати якомога більше російських військових, щоб розуміти, хто що зробив. За ці 9 місяців війни ми ідентифікували понад двісті російських військових, які вчинили злочини», — розповіла керівниця «Слідства.інфо».

Перед учасниками вебінару виступив Тарас Семків, заступник начальника Департаменту протидії злочинам, скоєним в умовах збройного конфлікту, начальник управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Офісу Генерального прокурора України. Він розповів про злочини, скоєні росіянами в Україні.

Керівниця проєкту «Європейський союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» Галина Смірнова  та Тарас Семків, заступник начальника Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту

«Національна поліція веде базу воєнних злочинців, де концентрується інформація від усіх правоохоронних органів про військових Росії, які брали участь у війні проти України. Ми намагаємося знайти й арештувати майно всіх людей,причетних до агресії проти України, створили платформу для свідків і потерпілих, куди можна повідомляти та надавати матеріали», — зазначив Тарас Семків.

Він розповів, що Генпрокуратура веде розслідування масових убивств, зокрема, в Бучі та інших територіях Київщини, обстрілів цивільних об'єктів і людей. За його словами, кількість порушених справ щодня збільшується, зараз (станом на 25 листопада) їх понад 300. Учасники вебінару також обговорили, куди та як можна надсилати свідчення про воєнні злочини, які є інструменти для їх фіксації та розслідування, а також яку участь у цьому можуть взяти пересічні громадяни та журналісти. Докладніше дивіться на відео.

Фото надані Радою Європи