Представники радіоринку запропонували рішення щодо врегулювання зависоких для них тарифів що виплати винагороди авторам та виконавцям. Для цього вони просять невідкладно ініціювати зміни до статті 20 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав». Про це йдеться у відкритому зверненні 20 національних та регіональних радіостанцій до Комітету Верховної ради з питань гуманітарної та інформаційної політики.

«Ці зміни убезпечать радіомовників від виплати винагороди в розмірі 123% їхнього доходу та налагодять ефективний процес акредитації організацій колективного управління в сфері публічного сповіщення», – йдеться в заяві.

Ініціативу термінової зміни закону підтримав Радіокомітет. Як наголосила виконавча директорка Національної асоціації медіа Катерина М’яснікова, нинішня схема визначення тарифів неефективна. Також не на користь радіоринку дії засновників, які часто представляють російські філіали іноземних лейблів, та «заангажовані судді».

«Запропонована так званим законом про ефективне колективне управління авторськими та суміжними правами схема визначення тарифів, на жаль, не спрацювала. Організації, засновники яких переважно представляють не українських виконавців, а російські філіали іноземних лейблів, не прагнуть будувати цивілізовані відносини, а лише витиснути останні соки з українських користувачів, попри наслідки. Українська нереформована судова система також не здатна збалансувати ситуацію та визначити справедливі тарифи, взявши до уваги позиції всіх сторін. Практика розгляду таких справ демонструє високий рівень заангажованості суддів», – коментує Катерина М’яснікова.

Представники українських радіостанцій пропонують:

• терміново внести зміни до статті 20 Закону, визначивши основою для формування тарифів розмір доходів кожного користувача з встановленням граничного максимального розміру таких відрахувань або відсотку від доходу або прибутку, що виключатиме можливість зловживань в процесі реалізації норм Закону, та, зрештою, зосередитись на заходах з реалізації Закону, відмовившись від перманентного реформування та зміни законодавчих правил у сфері збору та виплати авторської винагороди;

• вжити заходів щодо розв'язання питання з акредитації організацій колективного управління у сферах публічного сповіщення;

• сприяти затвердженню об’єктивних не дискримінаційних тарифів винагороди (роялті) в розширених сферах колективного управління.

Запровадити тарифи через суд хоче громадська спілка «Український музичний альянс» (УМА), що була акредитованою організацією колективного управління у відповідній сфері до травня 2022 року. «Така ситуація призведе до закриття десятків радіостанцій, що послабить інформаційну безпеку держави під час збройної агресії Росії, підірве систему оповіщення населення та відкриє український ринок аудіо для російських онлайн-сервісів», – наголошують автори звернення.

Як вважають представники радіостанцій, через недосконалість законодавчих механізмів тарифи, які пропонує УМА, «не відповідають об’єктивним показникам ринку, обсягам доходів користувачів, є безпідставно завищеними і однозначно заподіють невідворотну шкоду галузі радіомовлення».

При цьому представники радіостанцій усвідомлюють, що їхні виплати є джерелом прибутку для виконавців. Їхня мета – досягти домовленостей про адекватні тарифи.

«Ми хочемо платити виконавцям, тому що їм теж потрібно жити коштом роялті, – каже директор радіостанції «Твоє радіо», що мовить у Дрогобичі на Львівщині, Борис Стефанків. – Все має бути врегульовано, з тверезими тарифами, відповідно до кількості, території, об’єму. Можна запропонувати багато формул для виплат, але щоб оплата була адекватною. Інакше регіональне радіомовлення може просто зникнути, а величезні мережі, як були, так і залишаться, бо в них інші об’єми. Як наголошують представники галузі радіомовлення, вони готові регулярно сплачувати роялті за використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав, але такі тарифи «мають відповідати вимогам Закону, бути зрозумілими та прозорими для усіх учасників радіоринку».

Представники радіостанцій вказують, що тарифи від УМА не базуються ані на світовій, ані на чинній вітчизняній діловій практиці, що складалася роками, ані на реальних фінансових показниках радіомовників.

У міжнародному досвіді інший підхід до таких винагород. Країни ЄС, Великобританія, США та більшість країн світу застосовують при оплаті чітко визначений відсоток від доходу конкретної радіостанції. ГС УМА користуючись нечіткістю законодавчого регулювання використовує «творчий» підхід до визначення цього відсотку, а це може призвести до знищення радіомовлення в Україні. Для прикладу, Австралія, Литва, Польща сплачує 1-2% від доходу, Канада, Латвія, Словенія, Швейцарія 2-3%, а Україна – від 8% до 123%.

Нагадаємо, в Україні сферу роялті регулює інститут організацій колективного управління. За законом 2018 року, міністерство економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства мало би провести конкурс і акредитувати організації у сферах авторських та суміжних прав. Наразі офіційну акредитацію має лише громадська спілка «Український музичний альянс» (УМА), яка опікується роялті за суміжні права у сфері публічного сповіщення і збирає його з радіостанцій. Але торік індустрія так і не домовилася з нею про тарифи.

У грудні 2021 року УМА подала позов до Господарського суду Києва, намагаючись встановити тарифи на виплату роялті за суміжні права у сфері публічного сповіщення. Відповідачами у цій справі є п’ятдесят компаній, серед них радіостанції найбільших холдингів («Шансон», «Рокс», «Наше радіо», «Релакс», «П’ятниця», «Люкс ФМ», «Русское радио Україна», «Хіт ФМ» тощо), а також регіональні радіостанції та НАМ.

У позові УМА йдеться про «визначення тарифів справедливої винагороди, спільної для виконавців та виробників фонограм, за публічне виконання сповіщення фонограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, в радіоефірі».

У грудні 2020-го року у сфері авторських прав пройшов конкурс, на якому мала бути визначена акредитована організація щодо збору роялті з радіо й телеканалів. Комісія з акредитації при міністерстві обрала нову громадську спілку «Автори та видавці». Однак інша учасниця конкурсу — Українська агенція з авторських та суміжних прав (УААСП) — попросила міністра економіки зупинити процес акредитації, бо вважає, що процедура проходила з порушеннями. З цього приводу організація звернулась у НАБУ.

Тому радіостанції й телеканали змушені самі звертатися до правовласників, щоби сплатити їм авторську винагороду за тими тарифами, які були на ринку раніше.

• Читайте також: Реформа авторського права: як авторам отримати свою винагороду, а мовникам і провайдерам – її виплатити?

У вересні 2021 року на вимогу суду міністерство економіки видало наказ про затвердження акредитації організації колективного управління (ОКУ) у сфері публічного сповіщення (роялті мають платити канали і радіо) громадську спілку «Автори та видавці». Однак у цій справі були подані касаційні скарги. Зокрема, і від УААСП, яку очолює Валерій Харчишин. 

• Читайте також: Мінекономіки визнало акредитацію організацій, які збирають гроші за авторські права

 За законом «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», ухваленим у 2018 році, збирати роялті в кожній сфері мають організації колективного управління (ОКУ, акредитовані в міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

У медійній сфері до кінця 2020 року були лише дві акредитовані міністерством організації: громадська спілка «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» (КАМП; має збирати роялті з провайдерів у сфері кабельної ретрансляції) та громадська спілка «Український музичний альянс» (УМА; має збирати роялті з радійників у сфері публічного сповіщення, суміжні права).

КАМП у 2020 році домовилася з провайдерами про тарифи, почала збирати роялті за авторські та суміжні права та активно подавати позови до суду проти тих провайдерів, які не бажали укладати угоди. А от радійники з УМА не дійшли згоди щодо тарифів роялті. Відповідно до ухваленого влітку 2020 року закону, якщо індустрія не домовляється зі своєю ОКУ, то сторони намагаються визначити тариф через суд.