Виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк вважає, що стаття 110 законопроєкту «Про медіа», що визначає, які порушення аудіовізуальних ЗМІ є значними, дозволить збільшити мовні квоти на 10 відсотків.

Про це Романюк сказала під час круглого столу «Новий закон про медіа – крок до імплементації  рекомендацій Єврокомісії в рамках отримання Україною статусу країни-кандидата ЄС», що відбувся в агенції «Укрінформ». 

«Зокрема, стаття 110 містить таке: "До значних порушень в аудіовізуальних медіа відноситься порушення більш як на 10 відсотків вимог щодо обсягів європейського та/або національного продукту".  Нагадаю, раніше було 5%. Тобто таким чином індустрія розширила собі квоти на цілих 10 відсотків. Квоти, які мали захищати національний і європейський продукт і які чинні зараз. Я вважаю, що в теперішніх умовах розширювати квоти є неприпустимим. Однозначно, ми не можемо підтримати цю норму», — зазначила Романюк під час обговорення.

Також, за її словами, ще одним нюансом, на який слід звернути увагу, є незалежність Нацради.

«Так, існує висновок ГНЕУ, але те, що із законопроєкту прибрали комісію, яка рекомендує президенту призначати членів Нацради, ми вважаємо кроком до непрозорості. Цю комісію потрібно повернути. Висновки цієї комісії будуть швидше рекомендаціями, тому як крок до прозорості це необхідно зробити», — сказала очільниця ІМІ.

Крім цього, Оксана Романюк вважає за необхідне  ретельніше обговорити те, як буде регулюватися використання платформ онлайн-ЗМІ, зокрема ютубу.

«Коли я слухала, у мене виникло питання: у медіа є канал на ютубі, воно має його реєструвати як додаткове онлайн-медіа? Якщо воно саме по собі онлайн-медіа?» — запитала Романюк і запропонувала долучати до дискусії більше представників саме онлайн-ЗМІ.

На її думку, в цій редакції законопроєкту обсяги регулювання є більшими для онлайн-медіа, ніж для аудіовізуальних ЗМІ. 

«Передбачено блокування онлайн-медіа терміном на один місяць за значне порушення. Я не бачу такого блокування для аудіовізуальних медіа. Тому ми або для всіх робимо однаково, або якось по-іншому треба цей нюанс відрегулювати», — резюмувала керівниця ІМІ.

Разом із тим Оксана Романюк відзначила й позитивні аспекти в пропонованому документі.

«Ми вважаємо, що в цьому варіанті законопроєкту є багато позитивних змін, зокрема, що стосуються чіткішого окреслення поняття онлайн-медіа. Прибрано надмірне регулювання, яке було щодо онлайн-медіа, на нашу думку», — зазначила Романюк.

27 липня нардепи «Слуги народу» запропонували нову редакцію законопроєкту «Про медіа», який був зареєстрований у Верховній Раді наприкінці 2019 року. 19 травня 2020 року парламент відправив документ на повторне перше читання. Узгодження медійного законодавства України з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги є однією з вимог для вступу України до ЄС. Запропонований у 2019 році, а нині оновлений законопроєкт має стати комплексним документом, що замінить кілька медійних законів. На необхідності його відкритого обговорення та ухвалення наполягають медійники та громадські організації.

Народна депутатка від фракції «Слуга народу», заступниця голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук заявила, що восени Верховна Рада має ухвалити закон «Про медіа» у двох читаннях, а до 1 грудня закон має підписати президент Володимир Зеленський.

«Детектор медіа» провів опитування експертів та медіагруп про основні зміни в новій редакції законопроєкту. Читайте першу частину опитування за цим посиланням, а другу частину – тут.

Фото: Медійні проєкти Ради Європи в Україні/Oksana Romaniuk/Facebook