В умовах повномасштабної війни рівень підтримки української мови є безпрецедентним і незворотнім. Це відзначив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь у своєму вітанні з нагоди третьої річниці впровадження закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Як акцентував мовний омбудсмен, особливістю закону стала «лагідна українізація»: імплементація окремих статей відбувається кожні пів року.

З 16 липня 2022 року розпочинається новий етап втілення норм мовного документу. Набирають чинності частина друга та шоста статті 27 мовного закону, які регламентують використання державної мови в інтернеті, мові інтерфейсів комп'ютерних програм, встановлених на товарах.

Також з 16 липня Уповноважений зможе накладати штраф на посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, керівників та працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, інших фізичних осіб, які порушуватимуть мовний закон. Штраф за перше порушення складатиме від 3400 до 8500 гривень, за повторне — від 8500 до 11900 гривень.

Детальніше статті закону проаналізував рух «Простір свободи».

• Відсьогодні вебсайти і сторінки в соцмережах органів влади й самоврядування, державних і комунальних підприємств, установ та організацій, українських ЗМІ, суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні, мають бути українською мовою.
• Якщо сайт має кілька мовних версій, українськомовна версія «повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні» (частина 6 статті 27).
• Ці вимоги не є обов’язковими для сайтів ЗМІ, що виходять кримськотатарською або будь-якою мовою ЄС. З 16 липня 2022 року будь-який товар, що має комп’ютерну програму з користувацьким інтерфейсом, може продаватися в Україні, лише якщо він має повноцінну версію такого інтерфейсу українською (частина 2 статті 27).
• Телевізор, автомобіль, кавоварка чи інша річ із програмою без українськомовного інтерфейсу вважатиметься товаром неналежної якості з усіма наслідками, передбаченими законодавством про права споживачів.
• Спеціалізоване обладнання, що не є товаром широкого вжитку, а також програмне забезпечення, яке використовується лише в ІТ-галузі, може не мати українськомовного інтерфейсу, але в такому разі повинне мати інтерфейс англійською.

Закон набув чинності 16 липня 2022 року. Нагадаємо, 25 квітня поточного року Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт «Про функціонування української мови як державної». Закон підтримали 278 народних депутатів. 

Згідно з документом, єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська, її статус як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Цей закон також регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя по всій території України.

Ілюстрація — з фейсбук-сторінки мовного омбудсмена