«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» після нетривалої перерви, пов’язаної з війною, відновили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугує для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики та Незалежну медійну раду.  

ВИСНОВОК № 138

щодо сюжету телеканалу ITV media group під заголовком «Ціна популізму: чому рівненські депутати опинились у "судових тенетах" (ВІДЕО)»

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 12 листопада 2021 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянки, яка вбачає в цьому сюжеті порушення стандартів балансу та достовірності, а також ознаки замовності.

2. Оскаржений матеріал був розміщений на сайті телеканалу 11 листопада в рубриках «новини» й «події», авторами зазначені Тамара Гаврилюк та Олександр Васильченко. Тривалість відео — більше 5 хвилин. На сайті сюжет супроводжується текстовою версією. Крім того, відео розміщене на ютуб-каналі (без текстової версії).

3. Матеріал розповідає про спроби депутатів від партії «Голос» у Рівному боротися із розміщенням кіосків, а також про судове провадження щодо однієї з історичних будівель, ініційоване представницею партії. Журналісти критикують дії представників «Голосу».

ІІ. Стандарти журналістської етики та закнодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в ред. 2013 року):

«Служіння інтересам влади чи засновників, а не суспільства, є порушенням етики журналіста» (п. 2);

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);

«Інформаційні та аналітичні матеріали мають бути чітко відокремлені від реклами відповідною рубрикацією» (п. 7);

«Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9);

«Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.» (п. 10).

2. Редакційний статут на сайті телеканалу відсутній (або розміщений у такий спосіб, що звичайний користувач не може його знайти).
3. Закон України «Про телебачення і радіомовлення» (в ред. 2006 р., № 3759-XII):

«Телерадіоорганізація зобов’язана… поширювати об’єктивну інформацію…» (п. «в» ч. 1 ст. 59);

«Творчий працівник телерадіоорганізації зобов’язаний… перевіряти достовірність одержаної ним інформації» (п. «б» ч. 1 ст. 60).

4. Закон України «Про рекламу» (в ред. 2003 р., № 270/96-ВР):

«політична реклама - інформація у будь-якому вигляді, поширена в будь-якій формі, яка має на меті популяризацію діяльності політичної партії (організації партії), привернення уваги до діяльності політичної партії (організації партії) та її позиції щодо питань загальнодержавного (місцевого) значення. До політичної реклами належать також використання символіки або логотипів політичних партій (організацій партій), повідомлення про підтримку політичною партією (організацією партії) видовищних чи інших публічних заходів або привернення уваги до участі у таких заходах політичної партії (організації партії)» (абзац 11 частини 1 статті 1).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Дотримання балансу в матеріалах, що висвітлюють конфлікти, вимагає не просто подання в них якого-небудь коментаря кожної зі сторін. Коментар кожної з них має чітко стосуватися висвітлюваного питання, тих звинувачень, які висувають проти цієї сторони конфлікту.
2. Предмет розгляду. Ініціатива «МедіаЧек» у силу своєї компетенції  розглядає лише конкретний матеріал медіа й не оцінює дії чи бездіяльність представників Голосу та міських чиновників Рівного. Цей матеріал не може слугувати підтвердженням (не)правоти когось із них.
3. Тема розглядуваного матеріалу. Матеріал починається нібито як висвітлення теми спорудження кварталу кіосків у Рівному, але глядачам повідомляють, як, на думку авторів матеріалу, недоладно з цим борються міські депутати з партії «Голос». У другій половині матеріалу увага переключається на суперечку з приводу історичної будівлі в Рівному, в якій також були задіяні представники «Голосу». При цьому суть цих конфліктів детально не висвітлена, а обидві теми об’єднує критика на адресу партії «Голос». Тобто фактично саме ця критика є справжньою темою матеріалу, а не містобудівні конфлікти, які так і не були висвітлені.
4. Баланс і повнота. Матеріал розпочинається зі згадки про спорудження кіосків на вулиці Київській, але глядачам до ладу так і не пояснили, в чому проблема з цими спорудами й чому депутати міськради від «Голосу» протестують проти їх зведення. Не сказано, чиї це кіоски, немає передісторії їх зведення. Подання інформації сфокусоване на «неправоті» представників «Голосу», яких звинувачують у «піарі» під виглядом боротьби з кіосками. Подані дві цитати представників «Голосу», але вони не прояснюють претензій до кіосків. Співставляючи їх із коментарями міських чиновників, можна припустити, що суперечка точиться щодо питання, чи не виявляться кіоски капітальними спорудами, але журналісти чітко про це не кажуть. Також ці цитати не стосуються претензій у «самопіарі» та інших, висунутих до «Голосу» журналістами — вони не є коментарями для телеканалу, а взяті з відкритих джерел. Немає ознак того, що канал звертався по коментарі.

Друга частина сюжету присвячена історичній будівлі на вулиці 16 липня, але і в цій частині не пояснюється суті проблеми: ні що стало приводом для судового позову, ні проти кого його подали, коли почалися проблеми з будівлею тощо. Не знайомим із контекстом цієї ситуації глядачам залишається здогадуватися про нього. Ця частина матеріалу також приправлена критикою на адресу «Голосу» з боку журналістів. У цій частині заступниця мера Рівного від партії «Голос» Марина Кузмічова дає коментарі вже для самого телеканалу. Проте коментар стосується оцінки судового рішення щодо будівлі та наміру його оскаржити, а не закидів щодо «самопіару» чи  неадекватного, на думку журналістів, захисту архітектурного обличчя міста. Тобто баланс є вдаваним.

Зрештою, в матеріалі журналісти не спромоглися показати, як, на думку опонентів «Голосу», варто було розв’язувати дві згадані проблеми. Подана цитата головного архітектора міста Дмитра  Котлярова, який стверджує, що відкрите кримінальне провадження, але не зрозуміло, як це провадження мало б уплинути на будівництво.

Таким чином, у розглядуваному матеріалі порушені професійні стандарти журналістики щодо збалансованого й повного подання інформації.

4. Щодо достовірності. Порушення стандарту достовірності в розглядуваній скарзі мотивується необґрунтованістю, на думку скаржниці, висловлювань журналістки, що нібито дії представників «Голосу» посприяли зведенню кіосків. На думку Ініціативи, такі висловлювання журналістки є не твердженням про факти, а оцінковим судженням, тому до них не можна застосувати критерій достовірності. Але далі Ініціатива «МедіаЧек» оцінить доречність випадів із боку авторів матеріалу проти фракції «Голос» у міській раді Рівного.

5. Відокремлення фактів від коментарів та неупередженість. У матеріалі є такі оцінкові вислови: «…політичний піар для своєї фракції…», «…фракція Голос продовжує займатись самопіаром…», «фракція "Голос" вже не вперше втягує Рівненську міську раду у судові перепитії…», «…представники "Голосу" настільки загрались у "справедливість", що не подумали про наслідки…», «…обранцям доведеться пояснювати їм, чому їх лишають заробітку. Така вона ціна поспішного рішення». Оцінкові судження журналістки в новинах нав’язують аудиторії її позицію і є неприпустимими. Це порушення професійного стандарту відокремлення фактів від коментарів.

Як бачимо, оцінки журналістки переважно є критичними до «Голосу». При цьому, як констатовано вище, баланс у матеріалі є вдаваним і не на користь «Голосу». Також виглядає, що в розглядуваному матеріалі штучно й зумисне поєднали два окремі випадки, не розкриваючи їх суті – лише з метою розкритикувати «Голос». Отже, матеріал є упередженим до партії «Голос» і порушує відповідні професійні стандарти та пункт «в» частини 1 статті 59 закону «Про телерадіомовлення»

6. Щодо редакційного статуту телеканалу. Частина 6 статті 57 згаданого закону передбачає, що  редстатут має бути оприлюдненим, але закон не вказує, в який саме спосіб. Зважаючи на сучасний рівень розвитку інформаційного простору, саме сайт каналу виглядає адекватним місцем для оприлюднення редакційного статуту.

7. Щодо стверджуваної замовності матеріалу. В розглядуваній скарзі йдеться про замовний характер новини. Ініціатива не має змоги встановити мотивів появи такого матеріалу (корисливість чи упередженість в силу неформальної редполітики тощо). Але явно упереджений до партії «Голос» характер матеріалу дає підстави говорити, що це чорний піар, у контексті пункту 7 Кодексу етики. У Висновку № 11 Ініціатива вже констатувала, що «отримання матеріальної винагороди за публікацію рекламного/агітаційного матеріалу не є ознакою ні реклами, ані агітації, тому даний аспект питання не розглядається.»

Але в цьому висновку Ініціатива мусить відійти від своєї позиції щодо трактування подібних матеріалів як прихованої реклами згідно із законом «Про рекламу» (як у щойно цитованому Висновку № 11), оскільки цей закон зазнав змін. Додане в нього визначення політичної реклами (вже після публікації Висновку № 11), як нове для цього закону, формулює політичну рекламу суто в позитивному для рекламованої політсили сенсі. Зважаючи на це, Ініціатива в цій частині обмежується констатацією порушення відповідної норми Кодексу етики, але не закону.

Ініціатива раніше вже фіксувала, що цей телеканал просував Дмитра Котлярова (див. Висновок № 98), який у розглядуваному матеріалі фігурує в ролі чи не основного критика «Голосу».

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що телеканал ITV media group у своєму новинному матеріалі під назвою «Ціна популізму: чому рівненські депутати опинились у "судових тенетах" (ВІДЕО)» порушила пункти 6 (лише в частині об’єктивності й повноти), 7, 9 і 10 Кодексу етики українського журналіста, а також пункт «в» частині 1 статті 59 закону «Про телебачення і радіомовлення». Порушення у частині достовірності Ініціатива не бачить.

Ініціатива закликає телеканал оприлюднити свій редакційний статут на сайті. 

Копію висновку надсилаємо до Національної ради з питань телебачення та радіомовлення.

Цей висновок не може слугувати підтвердженням правоти якоїсь зі сторін у згаданих конфліктах у містобудівній сфері Рівного.

16 червня 2022 року