Заступниця міністра культури та інформаційної політики Анастасія Бондар під час брифінгу в «Медіацентрі Україна – Укрінформ» розповіла про діджиталізацію національної спадщини та цифрові культурні проєкти під час війни.

За словами Бондар, в межах цифрової трансформації культури міністерство  працює на декількох основних напрямках:

• Цифрова трансформація, яка має на меті реінжиніринг існуючих послуг та сервісів, тобто переведення обліку з паперового на електронний;
• Безпосереднє оцифрування сервісів, предметів культури та культурних цінностей;
• Створення цифрових онлайнпроєктів, наприклад, онлайнмузеїв, коли  відбувається оцифрування всіх наявних експонатів, створення вебсайтів, де в структурованій формі  публікується оцифрований матеріал.

Також під час війни МКІП реалізував проєкти, які розміщені на Об’єднаній платформі «Культура та медіа під час війни». На цій платформі представлено більше 20 проєктів.

Зокрема, це:

• Ресурс про злочини росіян проти культурної спадщини України (наразі зафіксовано більше 380 випадків руйнувань або пошкоджень пам’яток архітектури, археології та історії);
• Проєкт «Поезія вільних», де збирають твори українців, які присвячені війні або були створені під час війни, щоб зберегти цей пласт культури для майбутніх поколінь;
• Проєкт «#Моя війна» – про історії людей про початок повномасштабної війни, портал має вже близько 5 млн переглядів, ресурс особливо популярний серед закордонних журналістів, є можливість перекладу всіх історій на майже 70 іноземних мов. За допомогою платформи #МояВійна кожен українець і кожна українка як свідки жорстокої війни РФ проти нашої держави можуть описати свою історію, поділитися правдивими фактами та особистими переживаннями.

Важливим завданням є максимальне збереження української теми в світовому інформаційному полі, для досягнення цієї мети було свторенно волонтерський проєкт інтернет-військ України. Волонтери інтернет-військ  опікуються інформаційним фронтом в соціальних мережах, звертаються до урядів та інфлюенсерів, розкривають фейки, просять зброю у міжнародних партнерів, ініціюють петиції, спонукають уряди вводити ембарго на російську нафту.

Бондар зауважила, що під час війни культурна спадщина зазнає масштабних втрат, в багатьох містах спостерігається цілеспрямована атака росіян проти культури та ідентичності України.

Загалом, культурні втрати розподіляються на два блоки – фізичні пошкодження будівель, які відносяться до нерухомої культурної спадщини, та втрати рухомої культурної спадщини: музейні цінності, архівні, бібліотечні тощо.

Ці напрямки формують два найголовніші проєкти МКІП. Перший  – це оцифрування всієї нерухомої спадщини та створення онлайнреєстру, який включатиме перелік усіх об’єктів архітектурної та археологічної спадщини. Другий найголовніший проєкт – створення електронного реєстру музейного фонду України.

«Наразі маємо близько 12 млн музейних цінностей, найголовніша проблематика, – всі облікові картки музейних об’єктів зберігаються в музейних об’єктах тільки в паперовому вигляді. Ми маємо на меті створити онлайн реєстр, куди музеї зможуть самостійно інтегрувати дані про твори мистецтва, які в них зберігаються, реставруються, перевозяться, або були втрачені. За орієнтовними оцінками, сьогодні в електронному вигляді документацію ведуть тільки 10-15% музеїв, це дуже мало. Реалізація проєкту дасть можливість усім охочим дізнатись в національній пошуковій системі, що в якому музеї зберігається, та основну інформацію про експонат», – каже Бондар.

Читайте також:

• Платформа української документалістики збирає відеоісторії про боротьбу українців у тилу
• Українські продюсери запустили в роботу сім документальних проєктів про війну Росії проти України

Наразі через повномасштабне вторгнення Росії пошкодження зазнали близько 30 музеїв, декотрі з них, наприклад, музей Григорія Сковороди вщент знищено, інші постраждали від мародерів. Також окупанти викрали з музею Маріуполя картини Архипа Куїнджі та Івана Айвазовського.

«Тож створення єдиної державної електронної системи моніторингу та обліку державного музейного фонду дасть можливість швидко орієнтуватися в кількості і переліку та стані всіх предметів мистецтв при кожному музею. Наша ідея полягає в тому, щоб створити електронну форму управління та менеджменту національною спадщиною для можливості оперативного доступу до інформації, аналітики, звітності, моніторингу стану музейного фонду. Окрім цього ми працюємо над створенням реєстрів нематеріальної культурної спадщини, народних художніх промислів, національної системи каталогізації бібліотек», – додала Бондар.

У цифровізації та збереженні культурної спадщини надають підтримку і партнери України, зокрема, Національний інститут польської культурної спадщини «Полоніка».

Так, міністр культури Польщі Пйотр Глінський ініціював створення Фонду Люблінського трикутника на підтримку цифровізації культурної спадщини України, польський уряд готовий надати грант у 1 млн євро на підтримку цього проєкту. Відчутну допомогу надають латвійські партнери та Смітсонівський інститут у співпраці з Лабораторією культурної спадщини.

Скріншот відео: Ukrinform TV/YouTube