Голова Нацагентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков в інтерв'ю Forbes висловив думку, що створення реєстру олігархів втратило свою актуальність. 

«На мою думку, (реєстр. – ДМ) втратив актуальність, адже люди, яких ми раніше вважали олігархами, втратили центри свого впливу. Йдеться не тільки про бізнес, а й, наприклад, про телеканали. Коли ми виграємо війну, одним із головних завдань буде вступ до ЄС, а значить, боротьба з корупцією та створення єдиних умов для всіх. Олігархам немає місця у такій системі, вони перетворяться просто на великий бізнес», – каже Новіков.

Щодо процедури конфіскації майна голова НАЗК зауважив, що на сьогодні є два види конфіскації: кримінальна й адміністративна. Зокрема нещодавно ухвалений законопроєкт №7194 створює додаткову адміністративно-правову процедуру конфіскації активів.

«Медведчук, Євген Мураєв та Анатолій Шарій підпадають під ознаки колабораційної та терористичної діяльності. Їхнє майно можна конфіскувати за кримінальним провадженням та за законом №7194. Очевидно, що кримінальна справа Медведчука – це довгий процес. Однак закон №7194 передбачає досить швидку судову процедуру, яка триває до 15 діб: 10 днів – на рішення суду та ще 5 – на розгляд справи у випадку апеляції. Важливо, аби РНБО наклала санкції на тих людей, на яких вже наклали санкції наші західні партнери. Наразі цього досі не зроблено. Тому й Мінʼюст поки не може звернутися до суду», – пояснив голова НАЗК.

5 листопада 2021 року президент України Володимир Зеленський підписав ухвалений Верховною Радою закон про олігархів. 

Читайте також: 

• Влада хоче забрати в олігархів вплив на ЗМІ. Це правда? Це можливо? 
• Закон «про олігархів» розмитий і не несе особливої загрози ані ЗМІ, ані самим олігархам – ІМІ

Закон про деолігархізацію мав повноцінно запрацювати у травні 2022 року, РНБО готувала технологічний майданчик для роботи реєстру олігархів на базі системи СОТА.

Згідно закону, олігархами вважатимуться громадяни, які одночасно відповідатимуть таким ознакам:

• беруть участь у політичному житті;
• мають значний вплив на ЗМІ;
• громадянин є кінцевим бенефіціарним власником суб'єкта господарювання, який має монопольне становище на ринку та протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище;
• мають активи на понад 1 мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб.

Особам, яких визнали олігархами, забороняється здійснювати внески (прямо або опосередковано через інших осіб) на підтримку політичних партій, фінансувати будь-яку політичну агітацію або проведення мітингів і демонстрацій з політичними гаслами, бути покупцем (бенефіціаром покупця) при приватизації об'єктів великої приватизації.

Виключити особу з реєстру олігархів може РНБО на підставі заяви особи, включеної до реєстру, якщо вона буде відповідати менше, ніж трьом критеріям, які визначені цим законопроєктом.

Ексспікер Верховної Ради Дмитро Разумков вважав, що складання списків олігархів має бути прерогативою незалежної комісії, яку необхідно створити при Нацагентстві з питань запобігання корупції (НАЗК).

Фото: Національне агентство з питань запобігання корупції - НАЗК/Facebook