Наскільки стереотипні уявлення про чоловіків та жінок відтворюються у ЗМІ? «Вокс Україна» проаналізував 477 тисяч новин 42 найбільших онлайн-ЗМІ за червень — серпень 2021 року та дослідили, які слова вони найчастіше вживають для опису жінок і чоловіків. Спойлер — стереотипи присутні, особливо коли йдеться про шоубізнес і стиль життя. У попередньому матеріалі йшлося про те, наскільки часто українські медіа звертаються до чоловіків і жінок як експерток і експертів.
Для початку «Вокс Україна» проаналізував матеріали в категоріях «Шоубізнес і культура» та «Життя/lifestyle», які ЗМІ часто використовують для привернення уваги читачів. У подібних новинах повсякчас трапляються клікбейтні сексистські заголовки на кшталт «Тіна Кароль прикувала погляди до величезного декольте, хвалячись обновкою: "Ранок починається не з кави"». Жінки в таких публікаціях розглядаються дуже стереотипно в першу чергу як дружини, мами, домогосподарки чи просто як сексуальні об’єкти. Вони «показують нові луки», «радують шанувальників» та «вихваляються фігурою».
ЗМІ зловживають новинами про дописи зірок в інстаграмі, обов’язково згадуючи про купальники, бікіні та декольте — ці слова траплялися в 11 % матеріалів категорії «Шоубізнес». Для графіка ми відібрали окремі слова та фрази, що найкраще демонструють цю тенденцію, й порівняли частоту їх вживання в реченнях із жінками та чоловіками.
Для прикладу, слова краса і красивий у чотирьох із п’яти випадків вживалися в реченнях із жінками, а з усіх речень, де писали про тіло, у 73 % згадувалися жінки.
У категоріях «Політика» й «Економіка» жінки та чоловіки очікувано згадуються як депутати, міністри, заступники. Жінки в усіх цих категоріях у меншості, і відповідні слова вживаються в реченнях із жіночими іменами значно рідше (графік 2). До того ж за Індексом гендерного розриву, який відстежує рух у напрямі досягнення гендерної рівності, Україна посідає аж 103 місце серед 156 країн за показником політичних прав та можливостей.
Звісно, не новина, що серед політиків переважають чоловіки, проте з графіка 2 можна також побачити брак жінок на керівних посадах. У категоріях «Політика» й «Економіка» такі слова як директор, керівник, начальник у 84 % випадків вживаються в реченнях із чоловіками, і всього у 16% — з жінками. Сумарно в усіх категоріях відповідні частки становлять 80 % та 20 %. Такий показник цілком відповідає результатам нашого дослідження, згідно з яким жінки займають керівні посади лише на 27 % підприємств.
Жінок частіше за чоловіків визначають через їхню сімейну роль. Так, сумарно в усіх категоріях новин слово мама / матір у реченнях із жіночими іменами вживалося вдвічі частіше, ніж тато / батько в реченнях із чоловічими — 1,3 % проти 0,58 %. Крім цього, жінок у 2,1 % речень згадували як чиїхось дружин, тоді як чоловіків називали чиїмись чоловіками аж всемеро рідше — всього у 0,3 % речень. Найчастіше це траплялося в категоріях «Шоу-бізнес», «Світ», «Спорт» і «Політика», де писали про дружин зірок, футболістів, політиків та королівську родину:
Коли ЗМІ пишуть про жінок, вони також звертають більше уваги на вік. Так, вік був вказаний у 2,7 % речень зі згадками жінок, що вдвічі більше, ніж у реченнях із чоловіками (1,3 %). Найчастіше вік зазначають у категоріях:
Судячи з лексики в новинах категорії «Інциденти», жінки не так часто виступають у ролі правопорушниць, як чоловіки. Слова на кшталт затриманий, підозрюваний, обвинувачений у чоловічому роді трапляються в середньому у 12 разів частіше, ніж у жіночому. Водночас обов’язок коментувати розслідування та надзвичайні події тут більше покладають на жінок — найчастіше в категорії «Інциденти» їх цитують як речниць правоохоронних органів. Схоже, що ці посади частіше обіймають жінки, адже такі слова як речниця чи прессекретарка трапляються в реченнях із жінками вдвічі частіше, ніж відповідні іменники з чоловічими іменами.
Отже, ЗМІ частіше об’єктивують і сексуалізують жінок, працюють у межах усталених стереотипів замість того, щоб «задавати тон» та розвивати своїх читачів. Рекомендації щодо того, як підвищити якість медіасередовища, ми дали в попередній публікації.
Методологія
Ми визначаємо експертів як людей, що коментують певну тему чи подію, проте не є офіційними особами, які надають такі коментарі за своєю посадою. Коментарями експертів ми вважаємо будь-які цитування думки цих людей у ЗМІ.
Ми не перевіряли якість експертних коментарів чи якість власне експертів, яких цитують ЗМІ.
У цій статті під «новинами» ми маємо на увазі 36,5 тисяч статей з експертними коментарями, що становили 8% від усіх досліджених новин. Детальна методологія — наприкінці статті.
Для пошуку імен у статтях ми використовували моделі Named Entity Recognition (NER) для української та російської мов. Імена експертів ми визначали як такі, що зустрічаються у реченнях поряд із дієсловами на кшталт: сказати, заявити, повідомити, розповісти, написати, прокоментувати тощо. Щоб серед усіх цитованих імен визначити саме експертів, ми натренували модель для класифікації речень за наявністю згадки експерта/ки. Для навчання ми попередньо підготували набори речень з цитуваннями експертів («Про це розповіла епідеміологиня та експертка Всесвітньої організації охорони здоров'я Наталія Виноград») та «не-експертів» — політиків, держслужбовців, прессекретарів і т.д. («Це дуже своєчасна програма, – зазначила міністерка соціальної політики Марина Лазебна»). Нам вдалося досягти точності класифікації 83 % (F-міра). Ми визначали стать на основі словників жіночих та чоловічих імен, а також за родами дієслів у реченнях зі згадками.
Оксана Тимченко, аналітикиня «Вокс Україна»
Матеріал наданий «Вокс Україна» і написаний в межах проєкту «Жінки у медіа: які уявлення про жінок формують ЗМІ», підтриманого Міжнародним фондом «Відродження».
Фото: Getty Images
