Євросоюз підтримав ухвалення Україною «антиолігархічного» законодавства
Євросоюз підтримав ухвалення Україною «антиолігархічного» законодавства
Європейський Союз у спільній заяві за підсумками саміту «Україна-ЄС» підтримав ухвалення Україною «антиолігархічного законодавства». Саміт відбувся у Києві за участі президента Володимира Зеленського, президента Європейської ради Шарля Мішеля і очільниці Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.
Текст спільної заяви за підсумками саміту опублікований пресслужбою Офісу президента та пресслужбою Європейської ради у вівторок, 12 жовтня.
Зокрема, у пункті №9 сторони підкреслили необхідність подальших зусиль України задля забезпечення незалежного та ефективного функціонування антикорупційних та правоохоронних органів.
«ЄС привітав зусилля України з обмеження можливостей для вчинення корупційних дій та її відданість боротьбі з впливом приватних інтересів ("деолігархізація"), у тому числі шляхом юридично обґрунтованого прийняття та впровадження відповідного законодавства, та закликав до подальших кроків України на цьому напрямку», – говориться у тексті заяви.
Вочевидь, йдеться про антиолігархічний закон, який був ухвалений парламентом 23 вересня 2021 року. За законопроєкт проголосували 279 нардепів.
Після набуття чинності закону олігархами вважатимуться громадяни, які одночасно відповідатимуть таким ознакам:
- беруть участь у політичному житті;
- мають значний вплив на ЗМІ;
- громадянин є кінцевим бенефіціарним власником суб'єкта господарювання, який займає монопольне становище на ринку та протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище;
- мають активи на понад 1 мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних громадян осіб.
Особам, яких визнали олігархами, забороняється здійснювати внески (прямо або опосередковано через інших осіб) на підтримку політичних партій, фінансувати будь-яку політичну агітацію або проведення мітингів і демонстрацій з політичними гаслами, бути покупцем (бенефіціаром покупця) при приватизації об'єктів великої приватизації.
Виключити особу з реєстру олігархів може РНБО на підставі заяви особи, включеної до реєстру, якщо вона буде відповідати менше ніж трьом критеріям, які визначені цим законопроєктом.
Закон розкритикувала опозиція та колишній спікер Ради Дмитро Разумков, який проти наділення РНБО правом визначати громадянина олігархом. У вересні Разумков відправив законопроєкт на розгляд Венеціанської комісії. Її висновок має надійти у грудні цього року.
Пізніше стало відомо, що законопроєкт про олігархів був ухвалений із поправками, які суперечать одна одній. Зокрема, одна з ухвалених правок покладає функцію визнання людини олігархом на РНБО, інша, запропонована спікером Разумковим – на НАЗК.
7 жовтня Рада зняла Дмитра Разумкова з посади спікера, однією з причин його звільнення стали розбіжності щодо закону про олігархів.
Фото: Dimitris Avramopoulos/Flickr
