Як українці ставляться до «Кримської платформи», «Північного потоку – 2», Путіна та Лукашенка – опитування «Рейтингу»
Як українці ставляться до «Кримської платформи», «Північного потоку – 2», Путіна та Лукашенка – опитування «Рейтингу»
Протягом 2-4 вересня 2021 року Соціологічна група «Рейтинг» проводила опитування, згідно з яким за останні п’ять місяців кількість поінформованих про саміт «Кримської платформи» зросла з 45% у квітні – до 66% у вересні.
Так само зросла кількість позитивного ставлення до саміту: з 38% у квітні – до 50% у вересні. Майже 80% добре проінформованих про зміст саміту ставляться до нього позитивно.
Щодо будівництва «Північного потоку – 2»: 50% опитаних знають про це, 31% – щось чули і лише 18% – нічого не знають. 41% вважають, що Україна не мала жодних можливостей зупинити його будівництво.
Натомість 20% покладають відповідальність за це на Петра Порошенка, 3% – на Володимира Зеленського, ще чверть – на обох президентів.
Також «Рейтинг» заміряв ставлення українців до іноземних політиків. До президента РФ Володимира Путіна негативно ставиться 81% опитаних, позитивно – 15%. До самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка негативно ставляться 59% опитаних, позитивно – 34%.
Автори опитувань відзначили, що ставлення до президента Білорусі погіршилося з 45% до 34% за останній рік. А за останні два роки погіршилось вдвічі: з 67% – до 34%.
Найкраще українці ставляться до канцлерки Німеччини Ангели Меркель: 73% – позитивно, а 19% – негативно. Та президента США Джозефа Байдена: 64% – позитивно, 19% – негативно.
Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews – телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера).
На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0%.
Нагадаємо, що першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу, журналіста Нарімана Джеляла, затриманого в Криму кілька днів тому, залишили під вартою до 4 листопада. Незадовго до того він брав участь у саміті.
Крім того, 3-4 вересня в Криму затримали підприємця Ельдара Одаманова, братів Азіза й Асана Ахтемових, та Шевкета Усеінова. Їм інкримінують диверсію або пособництво в ній.
Саміт «Кримська платформа» об’єднав 46 країн, зокрема, США, всіх членів Євросоюзу, Австралії, Великої Британії, Грузії, Ісландії, Канади, Молдови, Нової Зеландії, Норвегії, Північної Македонії, Туреччини, Чорногорії, Швеції, Японії.
Учасники ухвалили спільну Декларацію, де, зокрема, підтвердили, що «будь-яка зміна статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя як суверенної території України не визнається і не буде визнаватися».
Під час саміту лідер кримськотатарського народу, нардеп «Європейської солідарності» Мустафа Джемілєв нагадав кримськотатарську приказку: «Царство шакалів триває доти, поки не прокинуться і не піднімуться на ноги леви».
Саміт «Кримської платформа» викликав нервову реакцію РФ. Зокрема, прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков назвав саміт «надзвичайно недружнім щодо Росії», а очільник МЗС Росії Сергій Лавров «порожньою русофобською акцією».
Докладніше про мету «Кримської платформи» – у матеріалі «Детектора медіа» за посиланням.
У лютому-березні 2014 року Росія окупувала Крим та інспірувала виступ сепаратистів в Луганській і Донецькій областях. Верховна Рада офіційною датою початку окупації Криму військами РФ встановила 20 лютого 2014 року. На півострові продовжуються репресії проти проукраїнськи налаштованих громадян та вільної преси.
Фото: скриншот трансляції