Адвокат Володимир Пильченко, який представлятиме білоруську опозиціонерку Марію Колесникову в суді над нею, розповів виданню Tut.by, як його підзахисна готується до процесу. Наразі Марія перебуває в СІЗО №1 в Мінську на вулиці Володарського.

«Марія в порядку, багато читає, займається спортом. Жодного разу не доводилося бачити її розсердженої або в поганому настрої. Постійно посміхається і сміється. Попри тимчасові незручності, Марія ні про що не шкодує і відчуває себе вільною людиною. До питання про те, як вона ставиться до кримінальної справи, напевно, найкраще підійде слово іронічно», – розповів він.

Також він додав, що про те, що кримінальну справу Колесникової направлено до Верховного суду, він дізнався з різноманітних телеграм-каналів щойно 25 червня.

Дата судового засідання поки невідома. Захист сподівається, що розгляд кримінальної справи пройде у відкритому судовому засіданні.

Нагадаємо, Марії Колесникової пред'явлені звинувачення за трьома статтями Кримінального кодексу РБ:

• ч.1 ст. 357 – Змова чи інші дії, вчинені з метою захоплення або утримання державної влади неконституційним шляхом (до 12 років позбавлення волі);
• ч.3 ст. 361 – Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці (до 5 років позбавлення волі);
• ч.1 ст.361-1 – Створення екстремістського формування або керівництво ним (до 7 років позбавлення волі).

Нагадаємо, що Марія Колесникова – білоруська музикантка та політична активістка, керівниця штабу знятого з виборів кандидата в президенти Віктора Бабарика. Через свою діяльність також стала жертвою репресій режиму Лукашенко, які почались в Білорусі після сфальсифікованих виборів 9 серпня 2020 року.

Також репресії тривають щодо журналіста Романа Протасевича та громадянки РФ Софії Сапеги. Їх наразі перевели під домашній арешт. 

Лауреатом премії «За свободу думки» імені Андрія Сахарова в 2020 році стала опозиція Білорусі, яка представлена Координаційною радою та ініціативою «хоробрих жінок», діячами політичного та громадянського суспільства.

Також триває розгром редакції видання Tut.by. У червні 2021 року МВС Білорусі звернулось до судових інстанцій країни з вимогою визнати «екстремістськими» всі інформаційні продукти порталу Tut.by.

МВС просить включити матеріали порталу до списку «екстремістських» та обмежити доступ до них. Це стосується матеріалів Tut.by, які виходили, або виходять як на порталі, так і матеріалів, розміщених на сторінках видання у соцмережах: Telegram, Viber, Twitter, TikTok, ВКонтакте, Однокласники.

У випадку ухвалення відповідного рішення користувачам, які коли-небудь ділились публікаціями Tut.by, може загрожувати переслідування.

23 червня Республіканська експертна комісія визнала редакцію Tut.by «прихованим координатором» протестів та «майданчиком для пропаганди екстремізму».

18 травня влада Білорусі розпочала новий наступ на свободу слова у країні. Зокрема, правоохоронці провели масштабні обшуки в мінському і регіональних офісах найбільшого медіапорталу Tut.by, обшуки також проводились вдома у головного редактора Марини Золотової, редакторів і журналістів. На території Білорусі сайт видання заблокований.

Проти керівництва «Тут Бай Медіа» порушили кримінальну справу за ч.2 ст.243 (ухилення від сплати сум податків і зборів в особливо великому розмірі). Максимальна санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до семи років.

Наразі відомо про 15 затриманих у справі Tut.by, правозахисні організації Білорусі визнали їх політичними в'язнями. Серед них головред Золотова, журналісти, редактори, інші співробітники медіа-порталу Tut.by, а також директор провайдера Hoster.by.

Співзасновник Tut.by Кирило Волошин заявив, що репресії влади проти команди видання нагадують рейдерське захоплення. Також Волошин допустив видалення матеріалів, які не влаштовують владу заради відновлення повноцінної роботи сайту.

Офіційно влада Білорусі заблокувала сайт Tut.by через п’ять матеріалів про діяльність білоруського фонду допомоги затриманим BYSOL.

Із закликом до влади Білорусі припинити переслідування порталу виступили США, Євросоюз, Україна. 

Засудили ескалацію репресій проти журналістів Tut.by «Репортери без кордонів» та Freedom House.

Генеральний секретар «Репортерів без кордонів» Крістоф Делуар закликав ООН та ОБСЄ відреагувати на ситуацію у Білорусі.

У свою чергу, директор програм Європи та Євразії Freedom House Марк Берендт назвав атаку білоруської влади на Tut.by свідченням бажання режиму Олександра Лукашенка знищити залишки незалежної журналістики у Білорусі.

Фото: Марія Колесникова / Facebook