Минулого року окупанти продовжили практику тотального придушення незалежної журналістики та встановлення повного контролю над інформаційним простором Криму. Там здійснено 58 атак і погроз працівникам ЗМІ, громадянським журналістам, редакціям традиційних та онлайн-медіа, телеграм-каналів, онлайн-активістам.

Зафіксовано дев'ять атак, що пов'язані з карантинними обмеження. Переважно вони виявлялися в діях судових приставів, які не допускали журналістів на політично вмотивовані судові процеси.

Про це йдеться у звіті міжнародного фонду «Справедливість для журналістів»

Після окупації Криму в 2014 році незалежні ЗМІ півострова були фактично повністю знищені. Намагалися продовжувати свою роботу професійні журналісти і редакції піддавалися систематичному тиску, залякуванню та іншим формам переслідування з боку нової влади і їх помічників.

Багато журналістів пішли з професії або були змушені виїхати на материкову частину території України.

У наступні роки окупаційна влада перейшли до використання юридичних механізмів для залякування журналістів і блогерів. Ця тенденція зберігалася і в 2020 році.

Фізичні атаки на журналістів в Криму

У 2020 році було зафіксовано 4 фізичні атаки і загрози життю, свободі і здоров'ю працівників ЗМІ, в тому числі два випадки застосування каральної психіатрії і дві несмертельні атаки в ході конфліктної ситуації зі знімальною групою телеканалу «Крим 24».

Так, журналіста «Кримської солідарності» Рустема Шейхаліева примусово направили в Кримську психіатричну лікарню для проведення судово-психіатричної експертизи. Шейхаліев пробув у психіатричній лікарні не менше місяця.

Журналіст Руслан Сулейманов також пробув у психіатричній лікарні не менше місяця.

За даними фонду, що були зібрані методом контент-аналізу за відкритими джерелами російською мовою, а також з використанням власних джерел Центру прав людини ZMINA в Криму, в умовах «інформаційного гетто» і відсутності незалежних джерел інформації на півострові виникла як явище «громадянська журналістика».

«Зараз саме завдяки звичайним громадянам і громадським активістам висвітлюються відбуваються на півострові події, особливо арешти, обшуки, політично мотивовані судові процеси», – йдеться у звіті.

Проти багатьох кримськотатарських громадських журналістів було висунуто звинувачення в рамках «справи кримських мусульман» в причетності до тероризму і «Хізб ут-Тахрір».

Станом на кінець 2020 року в місцях позбавлення волі перебувають 8 цивільних журналістів «Кримської солідарності» (Сервер Мустафаєв, Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Сейран Салієв, Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Осман Аріфмеметов, Рустем Шейхаліев), ще один (Амет Сулейманов) утримується під домашнім арештом.

21 вересня 2020 року на свободу вийшов медіакоординатор «Кримської солідарності», кримськотатарський активіст і блогер Наріман Мемедемінов, який відбув у російській колонії-поселенні понад два роки.

Блокування медіа

Незмінною в 2020 році залишалася ситуація з блокуванням доступу до цілого ряду українських медіаресурсів на території Криму.

Щонайменше 11 провайдерів у 9 кримських населених пунктах повністю блокують сайти 20 українських медіа.

Як писав ДМ, підконтрольний РФ Нижньогірський районний суд Криму оголосив вирок громадянському журналісту «Кримської солідарності» та інтернет-газети «Грани.ру» Айдеру Кадирову. Його визнали «винним» у скоєнні злочину, передбаченому статтею 205.6 (неповідомлення про злочин) та оштрафували на 30 тисяч рублів (понад 11 тисяч гривень).

У червні 2021 року Моніторингова Місія ООН з прав людини в Україні заявила про продовження практики застосування тортур російськими правоохоронцями до затриманих і заарештованих в окупованому Криму.  

Як приклад моніторинг називає ситуацію з журналістом та фрілансером Радіо Свобода (проєкт Крим.Реалії) Владиславом Єсипенком.

У лютому-березні 2014 року Росія окупувала Крим та інспірувала виступ сепаратистів в Луганській і Донецькій областях. Верховна Рада офіційною датою початку окупації Криму військами РФ встановила 20 лютого 2014 року. На півострові продовжуються репресії проти проукраїнські налаштованих громадян та вільної преси. 

Фото: Укрінформ