Поведінка Китаю в поширенні дезінформації відрізняється від російської, — розповів Девід Шуллман, старший радник Міжнародного республіканського інституту, під час дискусії «Міжнародна відповідь на дезінформацію» у рамках громадсько-політичного форуму «Democracy in Action: Zero Corruption Conference» 8 червня.

За його словами, зараз Китайська народна республіка має світові інтереси і потенціал маніпулювати інформаційним простором. «Нещодавно Китай активно користувався дезінформацією всередині країни, але останні півтора року почав активно працювати закордоном, щоб дискредитувати інформацію, що протирічить його курсу. Наприклад, щоб люди говорили не про появу коронавірусу в Китаї, а про щось інше — наприклад, ефективність китайських вакцин», — пояснив Девід Шуллман.

Спікер зауважив, що через пандемію коронавірусу в світі більше дізналися про геноцид в Синьцзяні і порушення прав людини у Китаї, і через це КНР «зазнала більшу кризу з часів подій на площі Тяньаньмень» (силовий розгін масових студентських демонстрацій 4 червня 1989 року із застосуванням армійських підрозділів, унаслідок якого загинули сотні протестувальників — ДМ).

На думку Девіда Шуллмана, занепокоєння викликає активна пропагандистська кампанія з метою погіршити репутацію тих, хто критикує Пекін. Старший радник МРІ пояснив, що за допомогою ботів у соціальних мережах Китай привертає увагу до проблем Заходу, наприклад расизму тощо. Так, за словами спікера, можна «звинувачувати Захід у лицемірстві та критиці Китаю».

«Робота з соцмережами — новий елемент широких маніпуляцій інформацією в країнах, у яких Китай стратегічно зацікавлений. У Китаю є мільярди доларів для фінансування пропаганди, є кошти, які можуть вплинути на те, щоб місцеві ЗМІ писали про Китай. Мета — маніпулювати контентом, щоб не було об'єктивної інформації про Китай і його діяльність в окремих країнах», — сказав Девід Шуллман.

Окрім інформаційних маніпуляцій онлайн, за словами спікера, Китай впливає на інші країни через технології: від телекомунікаційної інфраструктури до сфери застосунків. Як тільки країна приймає китайські технології і стандарти, вона стає залежною від Китаю, зауважив спікер.

Девід Шуллман нагадав, що в КНР працює система фільтрації контенту в інтернеті, завдяки якій «режим може викоріняти будь-який контент, який йому не подобається». «Заради майбутнього демократії інші країни починають втрачати контроль за своїм інформаційним простором, і Китаю легше вдаватися до дезінформації, викидати "незручні" матеріали і створити систему, у якій правлячі кола визначають, що є правдою», — резюмував Девід Шуллман.

Нагадаємо, під час дискусії «Детектор медіа» і Інститут масової інформації презентували дослідження про російську дезінформацію в українському медіапросторі в 2020 – 2021 роках.

Міжнародний громадсько-політичний форум Democracy in Action організували громадська організація «Центр Протидії Корупції», голова конференції Ганна Гопко, мережа захисту національних інтересів «АНТС» і більше 30 громадських і міжнародних організацій та медіа. Як зауважили організатори, форум відбувається за тиждень до зустрічі президента США Джо Байдена з президентом РФ Володимиром Путіним, перед самітами «Великої Сімки» та НАТО. Форум відбувається 7 – 8 червня в Києві за участю 65 спікерів з усього світу — лідерів країн, представникв НАТО, Пентагону та ФБР, Єврокомісії та Європарламенту, громадських діячів, журналістів-розслідувачів. Мета — спільний пошук рішень гібридних загроз демократії.