МКІП просить скасувати обрання Олени Гончарук директором Довженко-центру і провести повторне голосування з визначення переможця конкурсу. Відповідні пропозиції викладені в листі міністра Олександра Ткаченка до членів конкурсної комісії, який є в розпорядженні «Детектор Медіа».

За даними «Детектор-Медіа», на адресу МКІП надійшла заява від кандидата на посаду гендиректора «Довженко-центру», віцепрезидента Українського союзу промисловців та підприємців Олексія Душутіна щодо скасування результатів голосування за підсумками другого засідання конкурсного добору на посаду генерального директора ДП «Національний центр Олександра Довженка».

У заяві Душутін стверджує, що лише він один брав участь у засіданні конкурсної комісії в режимі відеоконференції. Це на його думку, дискримінує його як учасника конкурсу і поставило у нерівні умови з іншими кандидатами.

У свою чергу, міністр Олександр Ткаченко у листі до членів конкурсної комісії просить повторно заслухати програму Душутіна на території Довженко-центру, після чого провести повторне голосування з визначення переможця конкурсу.

«З метою прийняття об’єктивного рішення щодо визначення переможця конкурсу та враховуючи справедливість претензій кандидата Душутіна О.В., викладених у заяві, а також задоволення його прав прошу невідкладно заслухати програму розвитку кандидата за його присутності. У зв’язку з тим, що Дашутін є громадянином Канади та не може в умовах карантинних обмежень отримати право на перебування в приміщенні МКІП, прошу повторно заслухати його програму розвитку на території Довженко-центру, після чого провести повторне голосування з визначення переможця конкурсу», – говориться в листі Ткаченка.

Голова конкурсної комісії Ірина Подоляк у коментарі «Детектор Медіа» зазначила, що підстав для перегляду результатів конкурсу немає, він відбувся у повній відповідності до законодавства.

«Конкурс відбувся ідеально, відповідно до закону. Публічно, відкрито і з рівним забезпеченням прав усіх кандидатів: усі кандидати зробили публічні презентації, усім кандидатам ставили запитання, усі кандидатури обговорювали, щодо усіх кандидатур голосували, усі мали однаковий час для презентацій, час на питання-відповіді від членів комісії не обмежувався. Конкурсна комісія закінчила свою роботу, підписавши протокол», – зауважила Ірина Подоляк.

На думку Подоляк, лист міністра можна інтерпретувати як тиск на конкурсну комісію, в ньому «імперативно вказується на необхідність скасувати результати конкурсу».

«Але, підставою для проведення нового конкурсу може бути відхилення усіх кандидатур. Фігурант може оскаржити результати в суді, але це абсолютно безперспективний кейс. Довженко-центру нічого не загрожує – міністр, за своїм власним переконанням, якщо боїться судових позовів чи «колапсу» інституції, може призначити переможницю т.в.о. у разі, якщо буде забезпечення позову пана Душутіна. Але жодних підстав для такого листа нема, як і жодної загрози паралічу Довженко-центру. Лист міністра містить оціночне судження, де завідомо вимоги скаржника вважаються «справедливими». Також зауважте, що заява скаржника без реєстраційного номера», – вказала Подоляк.

15 квітня конкурсна комісія обрала головою Довженко-центру Олену Гончарук, раніше вона працювала директоркою Музею кіно в Національному центрі Олександра Довженка.

Гончарук була тією кандидаткою, яку висував колектив Центру. За інших кандидатів голоси розподілилася таким чином: Олексій Душутін – 0; комерційна директорка ТОВ «КПП Фільм» Ірина Колесник – 0; акторка, продюсерка, шоуранерка Олена Лавренюк – 5.

Хто такий Олексій Душутін

Як пише Суспільне, Душутін є громадянином Канади, раніше займався бізнесом у Росії. На посаді гендиректора «Військово-будівельного управління Москви» (ВБУМ) у 2006-2011 роках його звинуватили в незаконному продажі 17 об’єктів ВБУМ та в 2014 році засудили до 5 років колонії. Після апеляції термін скоротили до 3,5 років, проте незабаром Душутіну пред'явили ще одне звинувачення. У 2017 році Мосміськсуд змінив йому запобіжний захід на домашній арешт, а ще через місяць Душутін опинився в Україні, звідки переїхав у Канаду. У підсумку був засуджений в РФ до чотирьох років заочно та оголошений в міжнародний розшук. У скарзі Інтерполу, Душутін вказав, що ВБУМ у нього відібрав колишній міністр оборони РФ – Інтерпол видалив бізнесмена з бази міжнародного розшуку, визнавши «політичний аспект» справи. У документах на посаду керівника культурної установи, він зазначив, що працює віцепрезидентом Українського союзу промисловців та підприємців. Але на сайті Довженко-центру є примітка, що на сайті організації така людина не згадується.

У своєму мотиваційному листі на посаду директора Душутін писав, що Довженко-центр є єдиним держпідприємством – членом Міжнародної Федерації кіноархівів FIAF, а тому він як громадянин Канади сподівається сприяти більш активному, зокрема й через міжнародні кінофестивалі, просуванню українського кіно у світі.

15 березня 2021 року колектив Довженко-Центру надіслав листа прем'єр-міністру Денису Шмигалю, міністру культури та інформаційної політики Олександру Ткаченку через можливе переведення установи в управління Держкіно. В установі вважають, що переведення Центру в сферу управління Держкіно є вкрай негативним.

28 травня 2020 року Довженко-Центр оголосив про свою платонеспроможність через те, що Міністерством фінансів не було підписано бюджетну програму «Державна підтримка кінематографії». Працівникам інституції не виплачено заробітну плату за січень-лютий 2020 року, також немає змоги забезпечувати охорону та необхідні кліматичні умови фільмофонду.

Тоді ж у Довженко-Центрі пройшли обшуки, серед причин слідчих дій називали проблеми з фінансуванням центру.  

У липні 2020 року Мінфін підписав паспорт бюджетної програми на відновлення фінансування Довженко-центру.

Довженко-Центр – державний фонд фільмів, в якому зберігається понад 6 000 художніх, документальних і анімаційних українських і зарубіжних фільмів. У структурі центру є Кіноархів, кінолабораторія, Музей кіно, Фільмофонд і медіатека. З 2015 по 2021 рік Довженко-центр очолював Іван Козленко.

Ілюстрація: Довженко-центр/Facebook