25 лютого «Детектор медіа» і проєкт Університету Осло «Українські міста на лінії геополітичного розлому» провели відкриту онлайн-дискусію «Зрозуміти “дезінфозмови”: уроки для і з України». Участь у ній брали Джозеф Ушинські (Університет Маямі), Мартін Краґ (Шведський інститут міжнародних відносин), Дмитро Теперик (Міжнародний центр оборони й безпеки), Франак Вячорка (білоруський журналіст і активіст, радник Світлани Тихановської), Галина Петренко (директорка «Детектора медіа»), Любов Цибульська (Український кризовий медіацентр), Олександр Макобрій (Міністерство культури та інформаційної політики України), Денис Казанський (блогер і журналіст), Ксенія Ілюк (менеджерка «Детектора медіа»), Сергій Пахоменко (Маріупольський державний університет). Модерували розмову Майкл Джентіле з Університету Осло та Євгенія Кузнєцова з Київської школи економіки.

Із початком пандемії у світі, як ніколи раніше, почали говорити про теорії змови. Ймовірно, «інфодемія» показала дуже прикладні результати поширення хибної інформації, які несуть пряму шкоду здоров’ю конкретних людей: відмови дотримуватися санітарних правил, масові зібрання попри карантин, відчуття паніки, підсилене теоріями штучного походження вірусу.

Під час пандемії дезінформація не просто втручається в політичні процеси й приводить до влади популістів, а стає очевидною загрозою громадському здоров’ю. Влітку цього року ми провели опитування в рамках проєкту із дослідження міст сходу й півдня України у Маріуполі. Виявилося, що маріупольці охоче вірять у цілий набір теорій змов. І в цьому місто аж ніяк не унікальне ані на карті України, ані у світі. Єдине, що теорії змови з міцним, часто ще радянським корінням виявилися найпопулярнішими.

Отримані результати та паралельна увага до теорій змов у світі підштовхнули нас до організації дискусії про феномен так званих дезінфозмов: коли масштабні дезінформаційні кампанії об’єднуються з теоріями змови й не просто розкидаються окремими фейками, а формують викривлений світогляд.

Преставниця «Детектора медіа» Галина Петренко звернула увагу на те, як важко було у 2014 році вести розмови із західними партнерами про дезінформацію. Доводилося переконувати, що це реальна загроза. Тепер, сім років потому, у світі є усвідомлення, що це потужна, небезпечна зброя, тому що більшість західних країн епізодично відчули на собі те, що Україна переживає давно.

«Випадок України — безпрецедентний», —  вважає Мартін Краґ, шведський журналіст та дослідник, який сам став мішенню російської пропаганди у Швеції й на собі відчув міць цієї машини. Його дослідження з колегами у Шведському інституті міжнародних відносин показує, що війна з Україною посилила конспірологічне мислення в Росії, зокрема серед силовиків. У цих колах часто й зароджуються теорії змови, які потім підхоплюються політичними елітами. Наприклад, Путін згадував про хімічну зброю в Грузії, повторюючи стару радянську теорію змови про використання США хімічної зброї в Кореї.

«Демократія мусить захищатися», — вважає Любов Цибульська з Українського кризового медіацентру, коментуючи зокрема і закриття каналів Медведчука. Те, що дезінформація завжди знаходить нові форми та постійно самовідтворюється, не означає, що треба перестати з нею боротись.

Тим часом у Білорусі працюють добре відомі українцям методи дискредитації протестного руху, розповідає Франак Вячорка, радник білоруської політикині Світлани Тихоновської, включно з абсурдними теоріями змови про єврейське походження Тихоновської та водночас про її прихильність до нацизму. Таке поєднання не викликає у пропагандистів дисонансу, адже головне — це посіяти сумніви. «Я сподівався, — каже В’ячорка, — що ці наративи не спрацюють, але, на жаль, це не так». Чимало білорусів вірять дезінформації. 

Водночас Джозеф Ушинські, експерт із теорій змов з університету Маямі, закликає бути обережними із звинуваченнями аудиторії і на прикладі США пояснює, що відповідальність за поширення теорій змов має лежати в першу чергу на політичних елітах, які користуються становищем та будують свої політичні кампанії на дезінформації. Україні така ситуація знайома.

Дивіться повне відео дискусії на ютуб-каналі «Детектора медіа»:

Повні виступи з українськими субтитрами дивіться на каналі проекту UKRGEOPOL.