14:00
Четвер, 18 Лютого 2021

«Пандемія показала: дезінформація може бути смертельною»

2 645
Консультантка Ради Європи Крістіна Розґоні каже, що з дезінформацією потрібно боротись, але при цьому намагатися не обмежувати права людини та свободу медіа.
«Пандемія показала: дезінформація може бути смертельною»
«Пандемія показала: дезінформація може бути смертельною»

Пандемія коронавірусної хвороби — неабиякий виклик для світової спільноти. Зокрема у сфері боротьби з інформаційним безладдям. Вона спровокувала розвиток так званої дезінфодемії, яка стала глобальним явищем та призвела до згубних наслідків, у тому числі серйозних обмежень свободи медіа.

Неправдива інформація щодо походження та перебігу вірусу поширювалася швидко та часто набирала емоційних форм, тому її важко було спростовувати. Зокрема, дослідники встановили, що принаймні 40 % дописів у соціальних мережах, пов’язаних із коронавірусною пандемією, базувалися на повідомленнях із неперевірених джерел. Крім цього, близько 50 % повідомлень про коронавірус у твітері продукувалися ботами, а близько 90 % із них містили неперевірену або неправдиву інформацію.

Про це під час онлайн-семінару «Протидія дезінформації: євпропейські підходи та стандарти» розповіла консультантка Ради Європи Крістіна Розґоні (Krisztina Rozgonyi).

«Пандемія COVID-19 стала стрес-тестом для боротьби з дезінформацією і негативним досвідом, що дав нам зрозуміти вплив дезінформації. Коронавірус призвів до пандемії дезінформації, яка безпосередньо впливає на життя людей у всьому світі. Дезінформація траплялась у різних форматах; її поширювали віртуальні персонажі; у повідомленнях використовувались вирвані з контексту або спотворені зображення, перекручені факти тощо. Дезінфодемія стала глобальним явищем», — сказала вона.

За словами пані Розґоні, пандемія дала лідерам деяких країн підґрунтя для подальшого обмеження свободи медіа під приводом боротьби за громадське здоров’я. Ці обмеження не були б запроваджені за звичайних умов.

«Ми живемо в добу інформаційного безладдя, що створює нові виклики для журналістів, дослідників, політиків і законодавців. Дезінформація негативно впливає на права людей, на приватність, свободу самовираження, право на інформацію», — каже Крістіна Розґоні.

На думку експертки Ради Європи, вперше із феноменом настільки тотальної дезінформації, що тягне за собою згубні наслідки, світ стикнувся у 2016 році під час президентських виборів у США та референдуму Brexit у Великій Британії. Тоді стало очевидно, що в соцмережах, особливо за допомогою таргетування повідомлень, можна маніпулювати громадською думкою та впливати на хід історії.

«Інформаційне безладдя, забруднення інформаційного середовища — це небезпека. Дезінформація може збивати людей із пантелику, підштовхувати їх до певних дій, створювати недовіру до демократично узгоджених стратегій. Вона може вплинути на результати виборів, а пандемія коронавірусу показала, що вона може бути смертельною», — каже експертка. Вона уточнює, що пропаганда й поширення неправдивої інформації — це не нові явища, але в сучасному світі кожен може створювати й блискавично поширювати неправдивий контент, який спроможний сягати глобальної аудиторії.

За даними звіту Ради Європи щодо інформаційного безладдя, оприлюдненого 2017 року, найдієвіша та дезінформація, що містить частину правди, перекручені справжні факти. «Нам важливо знати різні типи дезінформації, формат, характеристики повідомлень. Ідентифікувати їх, аби знати, в який спосіб із ними краще боротися. Також важливо визначати авторів, які створюють і поширюють дезінформацію, з’ясовувати їхні мотиви й наміри. І також дуже важливо розуміти, як цю інформацію тлумачить аудиторія», — коментує Крістіна Розґоні.

У боротьбі проти дезінформації, за її словами, слід прагнути дотриматись базових прав людини, включно зі свободою самовираження — як офлайн, так і онлайн. Протидія дезінформації не повинна загрожувати фундаментальним правам людини.

«Закони, які застосовуються в боротьбі проти дезінформації, часто туманні й створюють ризик надмірного блокування й цензурування, обмеження свободи вираження думок і втручання в роботу незалежних журналістів, — каже експертка. — Варто зосереджуватись на стимулах, а не на обмеженнях — саме вони показали успішність в усьому світі».

Згідно з дослідженням Оксфордського університету, пропаганда з використанням комп’ютерних алгоритмів поширюється в 81 країні світу. Часто дезінформаційні кампанії запускають державні органи, які використовують так звані кібервійська для поширення пропаганди та маніпулювання громадською думкою. «Це явище — велика проблема. Facebook i Twitter повинні робити набагато більше, аби протистояти таким явищам», — підсумувала Крістіна Розґоні.

В Україні в березні планують запустити Центр протидії дезінформації. Також проєкт, спрямований на протидію дезінформації, планує запустити в Україні Європейський Союз. На нього готові виділити два мільйони євро, щоби покращити протидію дезінформації на місцевому рівні, підняти рівень медіаграмотності й підтримати високу якість медіа.

~insertother~

Читайте також
Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2645
Переглядів
Коментарі
Код:
Ім'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2021 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
DMCA.com Protection Status
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду