Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь 12 січня розповів, що споживачі, яких відмовилися обслуговувати українською мовою, можуть протягом шести місяців подати йому скаргу. 

Інструкція:

1. Спробувати владнати ситуацію на місці та попросити працівника обслуговувати вас державною мовою.
2. У разі відмови працівника, звернутись до керівництва закладу або на «гарячу лінію» установи: торговельної мережі, АЗС, аптеки тощо.
3. У разі відмови або не забезпечення надання інформації (послуг) державною мовою необхідно зафіксувати факт відмови (за допомогою аудіо-, відео, письмового підтвердження очевидців тощо) та дані суб'єкта господарювання (назву, місцезнаходження, контакти суб'єкта).
4. Подати скаргу до Уповноваженого на поштову адресу 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12, електронну скриньку skarha@mova-ombudsman.gov.ua або заповнити відповідну форму на сайті Уповноваженого.
5. У скарзі обов’язково має бути зазначено: прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання особи, викладено суть скарги, який саме суб'єкт/працівник суб'єкта, коли, за якою адресою, яким чином порушив право скаржника. Рекомендуємо також додати докази на підтвердження.

Заявник обов’язково має підписати письмову скаргу та зазначити дату. Підписувати електронну скаргу необов’язково, однак необхідно вказати електронну пошту або відомості про інші засоби зв’язку.

Як писав ДМ, в Україні з 16 січня 2021 року сфера обслуговування має повністю перейти на українську мову. В Україні запустили інформаційну кампанію щодо переходу сфери обслуговування на українську мову, у межах якої створили серію відеороликів з українськими зірками.

Нагадаємо, Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект «Про функціонування української мови як державної». Закон підтримали 278 нардепів. Президент України Петро Порошенко 15 травня підписав цей закон. 16 травня його опублікували в газеті «Голос України». 

Згідно з документом, єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, її статус як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Цей закон також регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя по всій території України.

Міфи та правду про «репресивність» українського законодавства, «мовні патрулі», штрафи та «утиски російськомовних» - читайте тут.

Європейська комісія «За демократію через право», більше відома як Венеціанська комісія, дійшла висновку, що Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» не витримує балансу між захистом української мови та гарантуванням прав мов меншин.

У червні 2019 року стало відомо, що до КС звернувся 51 нардеп із вимогою визнати закон про мову неконституційним. Серед нардепів-підписантів - Нестор Шуфрич, Євгеній Мураєв, Наталія Королевська, брати Добкіни, Тетяна Бахтєєва, Вадим Новинський, Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Сергій Ківалов тощо. На думку підписантів, закон про українську мову начебто порушує конституційне право громадян на використання рідної мови, створює атмосферу нетерпимості до мовного різноманіття у багатонаціональній Україні. 3 листопада 2020 року Велика палата Конституційного Суду України розглянула подання щодо відповідності Конституції України закону про мову, проте рішення не ухвалила.