КСУ розгляне питання конституційності закону про мову 3 листопада
КСУ розгляне питання конституційності закону про мову 3 листопада
Конституційний суд України планує на засіданні 3 листопада розглянути питання конституційності так званого закону про мову. Про це йдеться в порядку денному засідань.
Справу розглядатимуть у закритому режимі.
«Продовження розгляду справи за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України „Про забезпечення функціонування української мови як державної“ (закрита частина пленарного засідання)», - повідомляється на сайті суду.
Нагадаємо, Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект «Про функціонування української мови як державної». Закон підтримали 278 нардепів. Президент України Петро Порошенко 15 травня підписав цей закон. 16 травня його опублікували в газеті «Голос України».
Згідно з документом, єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, її статус як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Цей закон також регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя по всій території України.
Міфи та правду про «репресивність» українського законодавства, «мовні патрулі», штрафи та «утиски російськомовних» - читайте тут.
Європейська комісія «За демократію через право», більше відома як Венеціанська комісія, дійшла висновку, що Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» не витримує балансу між захистом української мови та гарантуванням прав мов меншин.
У червні 2019 року стало відомо, що до КС звернувся 51 нардеп із вимогою визнати закон про мову неконституційним. Серед нардепів-підписантів - Нестор Шуфрич, Євгеній Мураєв, Наталія Королевська, брати Добкіни, Тетяна Бахтєєва, Вадим Новинський, Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Сергій Ківалов тощо. На думку підписантів, закон про українську мову начебто порушує конституційне право громадян на використання рідної мови, створює атмосферу нетерпимості до мовного різноманіття у багатонаціональній Україні.
Нагадаємо також, що 28 жовтня 2020 року Конституційний Суд опублікував своє рішення, ухвалене 27 жовтня, яким визнав неконституційними і скасував положення закону «Про запобігання корупції» щодо електронного декларування, контролю та перевірки цих декларацій, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, прав і повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції та його уповноважених осіб і уповноважених підрозділів, відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Також визнано неконституційною та скасовано статтю 366-1 Кримінального кодексу України, яка встановлювала кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації.
НАЗК закрило реєстр електронних декларацій на виконання рішення Конституційного Суду. Коаліція РПР закликала президента та парламент вжити негайних заходів для поновлення е-декларування.
29 жовтня 2020 року Кабмін зобов’язав низку органів влади надавати НАЗК доступ до необхідних інформаційних систем, реєстрів, банків даних тощо, а також зобов'язав НАЗК відновити доступ для громадян до реєстру електронних декларацій.