Російське Міністерство закордонних справ вважає співробітництво Facebook з українським фактчекінговим проєктом StopFake проявом «політичної цензури російськомовного контенту». Про це йдеться у відеозверненні представника відомства.

«У New York Times з'явилася резонансна публікація на тему співпраці компанії Facebook з українським сайтом StopFake. У статті повідомляється про зв'язки українського ресурсу з праворадикалами і націоналістами в Києві і представлений ряд компрометуючих StopFake фактів», - зазначив він.

У МЗС Росії заявили, що їм «давно відомо про відверто антиросійський характер сайту StopFake», його «маніакальне відстеження і хворобливе трактуванні будь-яких російськомовних публікацій в мережі», а також нібито про його зв'язки з правими радикалами. 

«Розчаровані вибором такої великої корпорації як Facebook на користь даного, вкрай ангажованого ресурсу у відповідальній справі верифікації інформації. Приклади публікацій, розцінені StopFake як недостовірні, не залишають сумнівів у тому, що мета такої співпраці - продовження політичної цензури російськомовного контенту в Facebook. Закликаємо компанію застосовувати більш відповідальний підхід у виборі партнерів. Розцінюємо таку поведінку американського технологічного гіганта як чергове підтвердження скоординованої політики західних країн по зачистці світового інформаційного простору від російського контенту», - додав представник МЗС РФ.

Нагадаємо, що StopFake нещодавно став фігурантом медіаконфлікту. Очолюване Катериною Сергацковою видання «Заборона» опублікувало матеріал про StopFake, у якому припустило зв’язки представників цієї фактчекінгової організації з ультраправими. StopFake відкинув такі припущення та заявив про посилення інформаційних атак проти його команди. У відповідь StopFake «Заборона» випустила ще один матеріал.

Після цього телеведучий і блогер Роман Скрипін опублікував у Facebook фото Катерини Сергацкової з п’ятирічним сином і звинуватив журналістку в тому, що вона є агентом Кремля. У коментарях до цього посту було опубліковано адресу журналістки. Після численних скарг Facebook видалив цей пост, але Роман Скрипін продовжив публікувати інші образливі пости про Катерину Сергацкову.

Hromadske висловило готовність стати майданчиком для дискусії між «Забороною» та StopFake, а також закликало медіаспільноту до ширшої дискусії. Крім того, члени ГО «Громадське телебачення» засудили висловлювання Романа Скрипіна щодо Катерини Сергацкової.

Організація Human Rights Watch закликала українську владу гарантувати безпеку членкині ГО «Громадське телебачення» й співзасновниці видання «Заборона» Катерині Сергацковій після публікації її особистих даних в інтернеті.

Сама Катерина Сергацкова разом з родиною увечері 13 липня залишила Київ, відчуваючи небезпеку для свого життя. Також вона звернулася із заявою до поліції, але охорону не просила. Згодом вона залишила Україну.

Журналістська «Ініціатива 34» закликала правоохоронні органи оперативно розслідувати погрози Катерині Сергацковій. Медійні громадські організації «Інститут масової інформації», «Детектор медіа», «Стоп фейк», Центр прав людини Zmina, «Платформа прав людини», «Донецький інститут інформації», Харківська правозахисна група та інші теж вимагали від правоохоронних органів захистити журналістку Катерину Сергацкову та її родину від тиску та погроз.

17 липня Медіарух «Медіа за усвідомлений вибір» оприлюднив заяву, у якій запропонував спрямувати дискусію навколо публікацій «Заборони» щодо діяльності StopFake у професійне русло та висловив протест проти погроз журналістам. Медіарух також публічно звернувся до Незалежної медійної ради та Комісії з журналістської етики з проханням надати висновок щодо відповідності трьох матеріалів «Заборони» щодо StopFake стандартам професійного журналістського розслідування. 

18 липня ГО «Заборона» прислала свою відповідь Медіаруху, яку адресувала також НМР та КЖЕ. «Заборона» попросила Медіарух виконати чотири умови проведення експертизи, що, цитуємо, «підтвердить об’єктивний та незаангажований підхід "Медіаруху" до професійної дискусії». Водночас «Заборона» попросила не залучати представників ІМІ та «Детектора медіа» до аналізу свого звернення.

У відповідь громадські організації Інститут масової інформації та «Детектор медіа» рекомендуватимуть своїм представникам у Незалежній медійній раді та Комісії з журналістської етики не брати участі в експертизі матеріалів онлайн-видання «Заборона».