Парламенту рекомендують визнати незадовільною діяльність Нацради з питань телебачення і радіомовлення
Парламенту рекомендують визнати незадовільною діяльність Нацради з питань телебачення і радіомовлення
27 квітня 2020 року в парламенті зареєстровано проєкт постанови №3394 «Про звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2019 рік», внесений головою Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександром Ткаченком.
У документі зокрема рекомендують Верховній Раді на підставі розглянутого звіту Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2019 рік, керуючись статтею 16 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», визнати діяльність Нацради за звітний період незадовільною.
Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Нагадаємо, Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики вирішив рекомендувати Верховній Раді визнати незадовільною діяльність Нацради за 2019 рік за результатами розгляду її звіту.
Комітет вважає, що «у звітному періоді мали місце факти самоусунення Національної ради від виконання наглядових повноважень і контрольних функцій». Комітет має до Нацради кілька претензій:
1. Неналежне регулювання провайдера цифрового ТБ стандарту DVB-Т2 «Зеонбуду». Нацрада після відключення аналогового ТБ і скарг громадян і органів місцевого самоврядування на відсутність сигналу цифрового ТБ не призначила перевірку «Зеонбуду» щодо виконання ліцензійних умов з покриття 95% населення цифровим сигналом.
2. Зволікання з демонополізацією ринку цифрового ТБ і створенням державної мережі цифрового ТБ. УДЦР ще у 2017 році прорахував 158 частот у метровому діапазоні. Нацрада лише після публічних звернень колективу Концерну РРТ до президента України і Верховної Ради 5 грудня 2019 року прийняла рішення про створення цифрового мультиплексу МХ-7. Проте Нацрада не провела конкурс на мовлення в МХ-7, аби визначити замовників із числа державних і найбільш соціально важливих телекомпаній.
3. Неналежне регулювання провайдера цифрового ТБ стандарту DVB-H «Етер», який комітет називає близькою до «Зеонбуда» компанією. 14 листопада 2019 року Нацрада продовжила йому ліцензію, хоча провайдер фактично не провадив діяльності з трансляції телепрограм. А крім того Нацрада вирішила замовити прорахунок для «Етеру» 166 частот для побудови мультиплексу МХ-6 у стандарті DVB-T2.
4. Невиконання Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору щодо збереження мовлення на середніх хвилях. У липні 2019 року середньохвильові передавачі по всій Україні були вимкнені рішенням правління Суспільного мовника за погодженням з Нацрадою. За даними комітету, «внаслідок бездіяльності державних органів, відповідальних за інформаційну сферу, в тому числі і регулятора», на Донбасі, у прикордонних районах і навіть у центрі України створені білі плями, не покриті сигналом українських мовників.
5. Відсутність у звіті інформації про освоєння у 2019 році понад 100 млн грн бюджетних коштів на створення моніторингового центру Нацради, запуск якого анонсувався в березні 2019 року. Комітет під час обговорення звіту з’ясував, що Нацрада уклала контракти з ТОВ «Новітнє обладнання» на постачання техніки, наладку та програмне забезпечення моніторингового центру, але отримала обладнання і програмне забезпечення, яке не відповідає заявленим технічним параметрам і не може використовуватися для щоденного цілодобового комплексного онлайн-моніторингу всіх електронних медіа, які працюють на ринку України. Справу з освоєнням 100 млн грн бюджетних коштів розслідує Національна поліція: розпочато два кримінальних провадження за статтями «шахрайство» і «зловживання службовими повноваженнями».
Члени Нацради не брали участі в засіданні комітету в режимі відеоконференції 8 квітня, оскільки вони вже доповідали звіт Нацради дистанційно на засіданні комітету 18 березня. Тоді комітет відклав своє рішення, щоб напрацювати мотиваційне обґрунтування.
Нагадаємо, Нацрада щороку до 1 лютого подає звіт про свою діяльність за попередній рік президенту і Верховній Раді. Президент і парламент можуть за результатами розгляду звіту прийняти рішення про незадовільну оцінку діяльності члена (членів) Нацради, призначених ними, та достроково припинити повноваження члена (членів) Нацради.
4 березня президент Володимир Зеленський звільнив членів Нацради Уляну Фещук, Сергія Костинського, Валентина Коваля і Юрія Зіневича за результатами розгляду звіту Нацради за 2019 рік, а 5 березня заново призначив до Нацради двох членів з попереднього складу – Валентина Коваля і Юрія Зіневича.
22 квітня Нацрада обрала нового голову та інший керівний склад. Як писав «ДМ», Олена Ніцко 15 квітня була призначена членом Нацради за президентською квотою.