Кінопродюсера Гарві Вайнштейна засудили до 23 років ув'язнення
Про це повідомляє The Guardian.
Максимальний термін, який загрожував Гарві Вайнштейну – 29 років. Проте суддя призначив 20 років ув’язнення за сексуальне насильство першого ступеня та три роки за зґвалтування третього ступеня.
Суд просили призначити максимальний вирок, натомість адвокати продюсера просили про мінімальний вирок у п'ять років в'язниці. Після оголошення вироку команда Гарві Вайнштейна заявила, що планує його оскаржити.
Як писав ДМ, 24 лютого 2020 року суд присяжних оголосив Гарві Вайнштейна винним у сексуальному насильстві. Він визнаний винним у зґвалтуванні третього ступеня і сексуальному насильстві першого ступеня.
Нагадаємо, про те, що американський продюсер Гарві Вайнштейн десятками років відкуплявся від звинувачень в сексуальному переслідуванні, стало відомо з розслідування газети The New York Times.
Після того, як правда стала відомою, Вайнштейна звільнили з The Weinstein Company, а його дружина Джорджина Чапман подала на розлучення. Також численні жертви продюсера почали відкрито заявляти про його неприпустиму поведінку, серед них - відомі акторки Анджеліна Джолі та Гвінет Пелтроу.
Пізніше голлівудська акторка Роуз Макгоун звинуватила Вайнштейна у зґвалтуванні. Британська акторка Кадіан Ноубл також сказала, що продюсер домагався її в готельному номері у французьких Каннах. Акторка Пас де ла Уерта заявила, що Харві Вайнштейн двічі її зґвалтував.
Після статті в New York Times Вайнштейна виключили з Британської академії кіно.
Через велику кількість заяв щодо сексуальних домагань у Лос-Анджелесі заявили, що створять підрозділ з розслідувань сексуальних домагань у Голлівуді.
Окружну прокуратуру Манхеттена критикували за бездіяльність, оскільки вона не висувала продюсеру звинувачень, незважаючи на те, що його дії набули широкого публічного розголосу та дали поштовх до початку руху #MeeToo. Розслідування щодо Вайнштейна були в різний час ініційовані в Нью-Йорку, Лос-Анджелесі та Лондоні.
Розслідування про Гарві Вайнштейна вийшли майже одночасно у двох виданнях The New York Times та New Yorker. Згодом вони отримали Пулітцерівську премію за цю роботу. За мотивами цього розслідування також почали знімати фільм.
Фото: The Guardian
