Про це вони сказали на пресконференції 6 березня, відповідаючи на запитання «Детектора медіа», чи будуть вони оскаржувати своє звільнення.

«Для нас наше звільнення стало новиною. Учора (5 березня. – ДМ), прийшовши на роботу і готуючись до засідання, яке на прохання одного з членів було перенесено не пів години, ми дізналися про те, що є укази про наше звільнення. Було чотири укази про звільнення всієї президентської четвірки і потім про повернення двох, – сказала Уляна Фещук. – Я не знаю, з яких підстав звільнили мене, які претензії до моєї роботи. В указах є посилання на норми закону – це в принципі відповідає вимогам закону. Проте, що саме ми зробили не так (адже в нас колегіальний орган), чому ми залишилися поза цією командою, для мене, як мінімум, дивно».

«Я з перших днів призначення був готовий до відставки через будь-яку ситуацію. Щодо реальних юридичних підстав – я не знаю, хто зробив більше, якщо оцінювати наш звіт. ОК, наша частина звіту не задовольняє. А порівняно з ким ми працювали гірше?» – зауважив Сергій Костинський. Уляна Фещук теж вважає, що звіт Нацради за 2019 рік був найкращим за весь час її існування: «Тому що у 2019 році ми зробили багато корисних, правильних і потрібних для держави речей».

Колишні члени Нацради поки не знають, чим будуть займатися далі.

«Ми не планували нікуди йти. Ми не шукали альтернативних шляхів. Звільнили – будемо думати, як бути далі. Для мене важливо здійснювати експертизу діяльності всіх органів влади, які працюють у гуманітарній сфері – Міністерства культури, Національної ради, профільного комітету або комітетів Верховної Ради. Я буду намагатися це робити й далі. У мене якраз з’явився власний блог на YouTube», – сказав пан Костинський.

«Що буду робити далі – я не знаю. Не була готова до цього кроку. Шукатиму роботу. За ці роки я витрачала те, що заробила на комерційній роботі. Думаю, поки що державна служба не для мене», – сказала пані Фещук.

Сергій Костинський також назвав таке звільнення «винагородою»: «Думаю, багато чесних і розумних людей хотіли би бути звільненими саме так, у таких умовах. Володимир Зеленський зробив нам послугу».

Сергій Костинський та Уляна Фещук також відзвітували про результати своєї роботи в Нацраді за чотири з половиною роки. Вони виділили три напрямки роботи:

1. Обмеження впливу внутрішніх і зовнішніх деструктивних факторів:

• 86 іноземних телеканалів обмежено до ретрансляції на території України у 2014-2019 роках, з них 74 – російського походження.

2. Об’єднання країни засобами мови, контенту і медіа:

• 77% - частка українського телевізійного контенту в ефірі загальнонаціональних телеканалів у 2019 році, 19% - частка контенту країн ЄС, США і Канади, 4% - частка російського контенту (у 2017 році російського контенту було 13%);
• 94% - частка української мови в ефірі загальнонаціональних телеканалів у 2019 році, 90% - частка української мови в ефірі загальнонаціональних радіостанцій, 56% - частка пісень українською мовою;
• 91 нова місцева ефірна ФМ-радіостанція з’явилася в Україні, з 2015 року місцеві мовники отримали 172 нові ФМ-частоти, 76 із них – у 2019 році;
• 206 ФМ-частот отримали три мережі Суспільного радіо у 2014-2019 роках: «Українське радіо» – 117, «Промінь» – 52, «Культура» – 37;
• 8 великих міст (Київ і 7 обласних центрів) охоплено мережею військової радіостанції «Армія ФМ».

3. Розбудова нової інфраструктури мовлення на тимчасово окуповані території та на прикордонні завдяки діяльності міжвідомчої комісії, до якої входили також і представники Нацради:

• збудовано 4 нові радіотелевізійні вежі у 2016-2018 роках (Крматорськ, Бахмутівка, Чонгар, Гірник), збільшено висоту 1 вежі (Чаплинка), заплановано у 2020 році зведення однієї нової вежі (Комишуваха Луганської області) та модернізація ще одного об’єкта (Станиця Луганська).
• збережено аналогове мовлення в Донецькій, Луганській, півдні Херсонської областей;
• створено державну мережу цифрового ТБ з 11 передавачів Концерну РРТ в Донецькій, Луганській та півдні Херсонської областей (за підтримки USAID) і державну цифрову мережу Концерну РРТ в Одеській області;
• мовлення на середніх хвилях на тимчасово окуповані території «Українського радіо» з Часового Яру на Донбасі та «Радіо Крим. Реалії» з Чонгара Херсонської області.

Нагадаємо, 4 березня президент Володимир Зеленський звільнив членів Нацради Уляну Фещук, Сергія Костинського, Валентина Коваля і Юрія Зіневича за результатами розгляду звіту Нацради за 2019 рік, а 5 березня заново призначив до Нацради двох членів з попереднього складу – Валентина Коваля і Юрія Зіневича.

Сергій Костинський та Уляна Фещук працювали членами Нацради з 14 вересня 2015 року. Їх призначив президент Петро Порошенко на місце Григорія Шверка та Владислава Севрюкова, які були обрані народними депутатами.

Валентина Коваля президент Петро Порошенко призначив членом Нацради 27 вересня 2016 року на місце, вакантне протягом двох років після звільнення членів Нацради попереднього складу.

Юрій Зіневич став членом Нацради 9 липня 2019 року. Його призначив президент Володимир Зеленський, перед тим скасувавши звільнення Юрія Артеменка та призначення Володимира Горковенка (цю ротацію провів Петро Порошенко) і дочекавшись завершення строку повноважень Юрія Артеменка.