Про це йдеться в листі ІнАУ до керівників кількох парламентських комітетів, який асоціація відправила 11 січня.

ІнАУ звертає увагу на низку новацій законопроєкту, які, на думку асоціації, «несуть суттєві загрози не лише сфері медіа, але й сфері електронних комунікацій України»:

• фактичне визнання операторів, провайдерів телекомунікацій, які надають послуги доступу до інтернету, засобами масової інформації та суб’єктами у сфері медіа, а, відтак, їх діяльність, підлягатиме регулюванню цим законом;
• на операторів, провайдерів телекомунікацій, які надають послуги доступу до інтернету, пропонується покласти зобов’язання обмеження доступу до вебсайту, які технічно не можуть бути виконані, адже коректне обмеження доступу до вебсайту можливе лише на рівні власника сайту або хостингу (датацентру);
• повноваження Нацради з питань ТБ та радіомовлення пропонується розповсюдити на сферу електронних комунікацій, що, на думку ІнАУ, суперечить Угоді про Асоціацію та іншим Директивам ЄС у сфері електронних комунікацій, якими передбачається, що регулювання здійснює окремий незалежний національний регулятор у сфері електронних комунікацій (в Україні – НКРЗІ);
• на провайдерів аудіовізуальних сервісів покладається зобов’язання вести облік користувачів медіа-сервісів і звітувати про цю інформацію Нацраді через електронний кабінет.
• пропонований перелік обмежень щодо змісту інформації, поширення якої забороняється, за оцінкою ІнАУ, нечіткий і створює корупційні передумови для суб’єктивних трактувань представниками Нацради при застосуванні санкцій і штрафів до суб’єктів господарювання;
• пропонується здійснювати окрему платну реєстрацію в Нацраді усіх сервісів, що надаються з використанням послуг постачальника електронних комунікаційних послуг та тих, що надаються через мережу інтернет, що, на думку ІнАУ, фактично означає суцільний облік та цензуру діяльності суб’єктів у сфері телекомунікацій.

Нагадаємо, 27 грудня 2019 року група народних депутатів зареєструвала законопроєкт № 2693 «Про медіа». Його авторами стали члени Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко, Микита Потураєв, Євгенія Кравчук, Ірина Констанкевич, Олександр Кабанов, Андрій Боблях, Єлізавета Богуцька, Тетяна Тябуха, Павло Сушко, Дмитро Нальотов, а також членкиня Комітету з питань свободи слова Тетяна Циба.

Новий законодавчий акт має стати комплексним документом, що прийде на зміну кільком медійним законам: про телебачення і радіомовлення, про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні, про інформаційні агентства, про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення, про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації.

Центр демократії та верховенства права закликав профільний комітет Верховної Ради та парламент провести ефективне обговорення і розгляд поправок до законопроєкту про медіа з метою ухвалення якісного закону в першій половині 2020 року.

Парламентський Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики планує розглянути законопроєкт 13 січня 2020 року.