Рекомендації для ЗМІ опубліковано на сайті міністерства.

«Важливо пам'ятати не тільки про оперативність та емоції, але про людяність і делікатність. Третя та четверта Женевські конвенції говорять, що військовополонені та цивільні особи з окупованих, конфліктних територій потребують захисту також і від цікавості натовпу», - нагадують у МКМС.

Також варто враховувати, що щодо полонених ймовірно мало місце насильство, тортури та інші дії, які принижують людську гідність.

Нижче приводимо інші рекомендації Міністерства культури, молоді та спорту України для журналістів:

1. Формулюйте свої питання максимально коректно, з огляду на ситуацію і можливі наслідки, такі як флешбеки, ретравматизації тощо.

2. Знайте, перед вами знаходиться сильна та мужня людина, яка впоралась із складною життєвою ситуацією, зберігши своє життя, і це гідне поваги. Ось з позиції поваги до людини і до його життєвого досвіду і варто вести розмову і ставити питання.

3. Пам’ятайте про важливість поступової інтеграції в соціум. Людина ще знаходиться під впливом пережитого стресу, хоч вона і потребує уваги, але на даному етапі корисніше для її психіки і нервової системи буде можливість поступової, при спеціальному супроводі фахівців, інтеграції в соціум.

4. Не задавайте багато особистих питань. Говорити про себе - непросте випробування для людини. За той час, поки людина перебувала в ізоляції, багато могло статися і в його особистому житті, і сама людина отримала досвід, який впливає на її сприйняття навколишнього світу.

5. Не перевантажуйте інформацією. Варто пам'ятати, що нервова система людини справляється зі стресом, вона ще не зовсім стабільна і потребує якісного відпочинку. Навіть якщо людина відчуває дуже позитивні емоції від спілкування з вами, не засипте його запитаннями і коментарями.

6. Не варто героїзувати людей. Те, що відбувалося з ними в ізоляції, можливо, не застосовується зараз людиною до визначення «герой» і може викликати негативні реакції.

7. Не ставте питання про «ціну обміну» і їх ставлення до політичних подій в країні. Людина не мала можливості впливати на ці процеси. Не треба покладати на неї відповідальність чи змушувати виправдовуватись.

8. Пам'ятайте про право людини не відповідати на ваші питання за наявною причиною або без неї.

Також у міністерстві вважають, що журналістам краще фокусуватися на питаннях, які мають життєстверджуючі установки. Наприклад, про те, що допомагало впоратися і вижити в складних ситуаціях, як запам'ятався найперший момент, коли людина відчула себе в безпеці, які поради щодо подолання екстремального стресу він може дати зі свого особистого досвіду іншим.

Нагадаємо, український режисер та колишній політв'язень Олег Сенцов після звільнення з російської колонії вийшов на спільну пресконференцію із іншим політв'язнем - Олександром Кольченком. Деякі запитання журналістів під час заходу викликали іронічні та обурені публікації у соцмережах від колег. Зокрема у колишніх політв'язнів почали розпитувати про ставлення до формули Штайнмаєра, чи встигли вони вже спробувати домашній борщ або про те, як Сенцову вдається так непогано виглядати.

Після пресконференції Сенцов зауважив, що стандартні або безглузді питання — одна з причин, чому він не хоче давати багато інтерв’ю.

При цьому найкращим запитанням від ЗМІ Сенцов назвав прохання розповісти про момент, коли він відчув себе вільним.

Після вересневого обміну утримуваними особами, під час якого на Батьківщину повернулись, зокрема, режисер Олег Сенцов та журналіст Роман Сущенко, ДМ публікував поради для журналістів, як розмовляти зі звільненими бранцями, складені головною редакторкою «Громадського радіо».