Блокування в соцмережах: хто і як це має регулювати

Блокування в соцмережах: хто і як це має регулювати

12 Листопада 2019
1884
12 Листопада 2019
15:30

Блокування в соцмережах: хто і як це має регулювати

1884
Як далеко соцмережі повинні заходити у блокуванні контенту, які додаткові методи обмеження неприйнятного вмісту вони використовують та якою має бути роль і ефективність держави в регулюванні соцмереж. Ці та інші питання обговорили медіаексперти під час публічної дискусії про доцільність та ефективність блокування контенту в різних соцмережах, яку організував Центр демократії та верховенства права CEDEM cпільно з Internews.
Блокування в соцмережах: хто і як це має регулювати
Блокування в соцмережах: хто і як це має регулювати

За що блокують у соцмережах?

У правилах більшості соцмереж чітко прописані вимоги до контенту та прийнятні норми поведінки користувачів. За їх порушення соцмережі зазвичай блокують або контент, або акаунти. Стандарти спільнот Facebook, YouTube, Instagram, Twitter та інших платформ забороняють публікувати терористичний контент, мову ворожнечі різних рівнів, не допускають порушення авторських прав, скоординованої неавтентичної поведінки, порнографічних матеріалів, булінгу. Також соцмережі борються з фейковими сторінками, а деякі з платформ видаляють неактивні акаунти.

Проблема полягає в тому, що часто під ці правила потрапляє контент, який насправді не порушує стандартів.

За словами експерта з медійного права Центру демократії та верховенства права Ігоря Розкладая, один з перших резонансних випадків блокування контенту в YouTube трапився під час Революції Гідності. Сервіс за скаргою Міністерства внутрішніх справ України заблокував відео побиття журналістів на Банковій, яке називалося «Беркут по-звірячому б’є журналістів».

Після цього регулярно траплялися інші випадки блокування на YouTube українського контенту за скаргами Роскомнагляду (Федеральної служби РФ з нагляду у сфері масових комунікацій і зв'язку). Приміром, український Суспільний мовник тричі ставав об’єктом атак з боку Росії. Зокрема, у 2016 році за скаргою Роскомнагляду було заблоковано один із сюжетів ситкому «5 баксів.нет». У 2017 році Дніпровській філії заблокували інтерв’ю з добровольцем, який воював на Донбасі (пізніше YouTube скасував блокування та повернув контент). У жовтні 2019 року надійшла скарга від Роскомнагляду щодо сюжету «UA: Харкова» з висвітлення ходи «Ні капітуляції!».

«У більшості випадків це вдається відбивати, але тенденція є тривожною, бо питання, чому взагалі YouTube реагує на державний цензурний орган країни-агресора залишається відкритим», — зазначає Ігор Розкладай.

На його думку, щоб уникати таких випадків, державним органам і громадянському суспільству потрібно активніше вести комунікацію з платформами і пропонувати їм враховувати національну специфіку країни. У приклад він ставить налагодження співпраці з платформою Facebook. Нагадаємо, у 2016 році ця соціальна мережа нарешті призначила менеджера з публічної політики по Україні (до цього українському сегменту Facebook у випадку суперечливих ситуацій доводилося апелювати до менеджерів з варшавського або дублінського офісів, не завжди успішно).

«Сьогодні Facebook охоплює близько трьох мільярдів користувачів по всьому світу. Україна є у фокусі Facebook, адже тут відбувається поле інформаційної битви та спецоперацій, які не лише атакують країну, але і намагаються використовувати ФБ для цілей, не сумісних з його візією. Саме тому українська медіаспільнота має стати проактивною в комунікації з такою великою платформою, вказувати на нові проблеми і шукати нові механізми розумної співпраці», – наголосив Ігор Розкладай.

Баланс між ефективністю і прозорістю алгоритмів

За словами юристки Лабораторії цифрової безпеки Віти Володовської, в українському законодавстві практично немає механізмів блокування неприйнятного контенту, окрім випадків, коли порушуються авторські права або йдеться про порнографію. Тому основним інструментом залишаються алгоритми самих соцмереж.

Одна з ключових проблем, яку порушили учасники публічного обговорення, – прозорість алгоритмів блокування, баланс їх роботи та контроль людини над ними.

«Блокування користувачів і виявлення фейкових акаунтів, тролів та ботів може бути більш ефективним і його простіше здійснювати за допомогою тих же алгоритмів, які застосовуються в соціальних мережах. Єдина проблема, що, з одного боку, потрібно забезпечити їх більшу прозорість, щоб не видалялися ті акаунти, які є справжніми. З іншого боку, прозорість цих алгоритмів не може бути безмежною, бо як тільки ми їх відкриємо, то з’являться можливості для того, щоб пристосовуватися до алгоритмів і виходити за їх межі, щоб зберігати акаунти», — вважає юристка Лабораторії цифрової безпеки.

Експерти звернули увагу на те, що частина соцмереж має непрозорі механізми блокування. Наприклад, Telegram взагалі не має відповідних політик.

Інша проблема полягає в тому, що часто внутрішні правила соцмереж суперечать міжнародному та національному законодавству. За словами пані Володовської, є випадки, коли контент було видалено з платформи через мову ворожнечі, а Європейський суд з прав людини не визнав цей контент мовою ворожнечі.

«Чи є образливий контент підставою для того, щоб видаляти такі пости з Facebook? У практиці Європейського суду з прав людини право на образу та використання шокуючого контенту існує. Моя позиція в тому, що соцмережі мають приводити правила до вимог міжнародних стандартів, бо зараз вплив соцмереж надзвичайно великий», — зазначила Віта Володовська.

Державне регулювання слід уніфікувати

На думку Віти Володовської, протидіяти дезінформації, використанню тролів і ботів потрібно не лише через саморегулювання онлайн-платформ, а й на рівні держави, через блокування окремих сайтів та фільтрування онлайн-контенту. Також, на її думку, держава має створити ефективний наглядовий орган у сфері захисту персональних даних.

Експерти погодилися, що наразі відносини між державою та цифровими гігантами змінюються. Більшість корпорацій очікують від держав можливого регулювання, що могло б поліпшити взаємодію всіх учасників. «Останні роки тренд змінився і більшість технологічних гігантів почали просити регулювання в держав, тому що вони таким чином намагаються відмежувати себе від претензій з боку користувачів», зазначив Ігор Розкладай.

Та при цьому міжнародні платформи воліли б мати уніфіковані на міжнародному рівні стандарти щодо блокування контенту, а не суперечливі заборони, встановлені на рівні національного законодавства. «Скажімо, якби в них (транснаціональних компаній. – ДМ) була дочірня компанія в Україні, то їм би доводилося враховувати законодавство про декомунізацію, чого немає в багатьох інших країнах», — навів він приклад законодавчих обмежень з національного законодавства.

Керівник програм нових медіа в громадської організації «Інтерньюз-Україна» Віталій Мороз згадав про указ президента Петра Порошенка щодо обмеження доступу до російських соцмереж і спрогнозував, що нова влада продовжить це обмеження, строк дії якого спливає через півроку. За даними дослідження, проведеного соціологічною компанією InMind на замовлення USAID, блокування російських соцмереж в Україні призвело до суттєвого зменшення кількості їх користувачів. Якщо ще у 2015 році 45 % користувачів соцмереж мали активний профіль у ВКонтакте, то вже у 2019 їх кількість зменшилася до 18 %. Натомість різко зросла кількість користувачів Facebook — із 27 % у 2015 році до 74 % у 2019 році.

Також пан Мороз закликав колег до просвітницької роботи: «Якщо ви напишете пост про регулювання в інтернеті, ви отримаєте шквал негативу, бо регулювання асоціюється з державою, з примусом. Люди зазвичай не усвідомлюють рівні — саморегулювання і співрегулювання. Саме тому ми маємо створити спільний словник, з певними правилами щодо цифрової гігієни».

Фото: CEDEM

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1884
Читайте також
21.06.2018 15:03
Сергій Рачинський
для «Детектора медіа»
4 563
06.06.2018 10:00
Павло Кравчук
для «Детектора медіа»
1 838
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду