Про це сказав медіаюрист, виконавчий директор ГО «Платформа прав людини» Олександр Бурмагін 27 серпня на круглому столі «Підсумки та висновки двох виборчих кампаній у медіа: що та як регулювати?», представивши свій аналітичний звіт щодо проблем в українському законодавстві, яке регулює діяльність ЗМІ під час виборів.

Він зауважив, що закон «Про місцеві вибори» і «Про вибори Президента України» у частині, яка стосується інформування і агітації, є морально застарілими і потребує оновлення. Виправити багато «білих плям» дозволить ухвалення закону «Про аудіовізуальні послуги». Нині прогалини у законодавстві блокують застосування штрафів за порушення правил з боку ЗМІ під час виборів.

«Відсутність будь-яких санкцій і навіть можливості їхнього застосування наші телеканали, на жаль, сприйняли як слабкість. Моніторингове дослідження зафіксувало під час парламентських виборів негативні тенденції. Якщо під час президентських виборів ми говорили про надання переваг певними телеканалами тим чи іншим силам, то під час парламентських деякі телеканали — такі як NewsOne, "112 Україна", Прямий канал, "1+1" — перетворилися на агітаційні майданчики (особливо перші два) своїх політичних патронів. Вони постійно транслювали чи ретранслювали діяльність, рішення чи думки конкретних політичних сил», — зазначив експерт.

Пан Бурмагін наголосив, що регулятор — Нацрада з питань телебачення та радіомовлення — зайняв функцію спостереження за порушеннями, а не функцію нагляду за дотриманням законодавства. На думку Олександра Бурмагіна, регулятор міг складати протоколи про адміністративні порушення, але не робив цього.

«В частині Кодексу про адміністративні порушення мова йшла ще з початку року, що є прогалини навіть не у законах, а внутрішніх локальних документах Нацради. Проте й ці недоліки власних документів регулятор не усунув під час минулих виборів», — сказав медіаюрист.

Грубим і небезпечним порушенням він назвав включення матеріалів агітаційного характеру у новини, адже саме такому контенту аудиторія найбільше довіряє. «Під час парламентської кампанії ми фіксували і кандидаток на комбайнах, і кандидатів, які відкривали відремонтовані дороги. Це не мало інформаційної цінності, але потрапляло у новини з агітаційною метою. Це наслідки якості нашого законодавства і частково діяльності регулятора», — зазначив пан Бурмагін.

Олександр Бурмагін у своєму аналітичному звіті надав низку рекомендацій для покращення ситуації. Зокрема, варто вдосконалювати механізми поширення немаркованих матеріалів і розмежовувати агітацію та інформування. Також слід чітко визначити у ЗУ «Про рекламу» терміни «передвиборна агітація», «політична реклама», «реклама» і запровадити обмеження або заборону на розміщення агітаційних матеріалів. Частково це вирішить ЗУ «Про аудіовізуальні послуги».

Окремо експерт зупинився на питанні онлайн-ЗМІ. Він наголосив, що залишається неврегульованим юридичний статус онлайн-видань і поширення агітації в інтернеті (веб-сайти, соціальні мережі та месенджери).

«Врегулювання цієї проблеми потребує комплексного підходу. По-перше, слід розробити базовий законопроект щодо захисту, гарантій цифрових прав в українському сегменті інтернету. По-друге, визначити регулятора в цій сфері... У регулятора мають бути повноваження на здійснення представницьких функцій для ведення переговорів та вироблення стандартів із власниками глобальних соціальних мереж», — написав пан Бурмагін у звіті.

Також експерт порадив визначитися зі статусом дебатів: чи це агітація, чи інформування. Крім того, вкрай необхідним залишається встановлення чітких обмежень у сфері агітації, адже останні вибори показали застосування нових технологій, які достатньо не регулюються законами.

«Наприклад, варто запровадити заборону особам, яких зареєстровано кандидатами, вести телевізійні та радіопрограми. Також потребує регулювання здійснення гастрольною діяльності чи поширення на телебаченні різних творів, у яких беруть участь зареєстровані кандидати», — зазначив пан Бурмагін.