Справа Марківа: чи може патріотизм підмінювати правду?

Справа Марківа: чи може патріотизм підмінювати правду?

30 Липня 2019
2955
30 Липня 2019
16:45

Справа Марківа: чи може патріотизм підмінювати правду?

2955
Українські медіа майже не згадують «маленький» факт: Марків має італійське громадянство. А це значно ускладнює юридичну ситуацію.
Справа Марківа: чи може патріотизм підмінювати правду?
Справа Марківа: чи може патріотизм підмінювати правду?

В Італії засуджено українця Віталія Марківа. Чи можна засуджувати солдата за те, що він боронив свою Батьківщину від ворога? Таке риторичне запитання ставлять численні публікації в більшості ЗМІ.

Приміром, Аркадій Бабченко робить наголос на тому, що слідство було проведено нефахово й упереджено, а суд користувався фальшивими, підтасованими фактами як буцімто доказами. Такі свідчення є не лише в Бабченка. Й тут, безумовно, справедливими є обурення й гнів авторів. Не викликає заперечень, що українська сторона мусить усіма силами домагатися перерозслідування.

Але в дуже багатьох публікаціях (боюся сказати: в більшості) акцент зроблено зовсім не на упередженості розслідування. А на тому, що винесено в перший абзац — що Італія виявила ворожість і засудила українського солдата за виконання ним свого громадянського й професійного обов'язку. І на тому, що військового за дії в бою судив цивільний суд, а це — страшне порушення.

У деяких публікаціях побіжно згадано, а в деяких і взагалі не згадано «маленький» факт: Марків має італійське громадянство.

Насправді цей факт докорінно міняє юридичну ситуацію й незбагненно ускладнює її — й не на користь української сторони.

Термін «подвійне громадянство», взагалі-то, не зовсім точно змальовує те, що він позначає; вислів «подвійне громадянство» спонукає вважати «друге» громадянство таким собі «додатковим», «допоміжним», «громадянством № 2». (І, судячи з усього, чимало хто, зокрема й серед журналістів, саме так і вважає.) Насправді ж цей термін позначає одночасну наявність в особи двох або більше абсолютно рівноцінних і повноцінних громадянств, серед яких немає «першого та другого», «основного й додаткового» — всі вони насправді «номер 1».

Різні країни по-різному ставляться до множинного громадянства; однією з найліберальніших у цьому питанні країн є Ізраїль. Але навіть в ізраїльському законодавстві чітко записано: у своїх стосунках із Державою Ізраїль громадянин не має права посилатися на права та обов'язки, що випливають із його іншого громадянства. І таким є загальне правило: кожна країна, громадянином якої є людина з подвійним громадянством, ставиться до цієї людини як тільки до свого й виключно до свого громадянина. Інше її громадянство є в даній країні юридично нікчемним, воно не має значення.

Марківа було заарештовано в Болоньї. У будь-якій іншій країні Євросоюзу він міг би користуватися українським громадянством — якби міг довести, що от саме як громадянин України перебуває в ній на законних підставах. Але щойно він перетнув кордон Італії, його українське громадянство втратило актуальність — на весь час його перебування в Італії.

З українського погляду, громадянин України Віталій Марків на території України зі зброєю в руках захищав свою Батьківщину від ворожої агресії. З італійського погляду, громадянин Італії Віталій Марків без відома італійської влади поїхав до чужої країни, де зі зброєю в руках воював у чужій війні, у якій Італія участі не бере, й це вже саме по собі є порушенням італійських законів.

Хай хоч як непатріотично це виглядає, але з юридичної точки зору це — справжнісінька правда.

І той факт, що в Україні подвійне громадянство заборонене законом, справи не міняє: Україна не може скасувати або оголосити нечинним італійське громадянство Марківа, це може зробити лише Італія. Але італійські юристи тоді найперше спитають: якщо в Україні подвійне громадянство є незаконним — чому ж тоді Україна не оголосила нечинним українське громадянство Марківа? І переконати їх у протилежному, спростувати їхню позицію юридично буде неможливо.

Ситуація є винятково складною. І спрощувати її, замовчувати юридичні наслідки наявності в героя італійського громадянства — це вводити суспільство в оману. Це, коротко кажучи, казати неправду. Створювати хибну суспільну опінію й провокувати суспільство висувати хибні вимоги до української влади щодо її дій на захист Марківа.

Бо Україна справді має домагатися справедливого розслідування, докладати всіх зусиль задля цього. Але не з конфронтаційної позиції, бо ставити під сумнів саме право італійців судити власного громадянина за участь у чужій для Італії війні — це завідомо програти, завідомо приректи Марківа на довгі десятиліття у в'язниці. До того ж, звинувачувати Італію в буцімто неправомірності самого розслідування щодо Марківа — це, самі того не бажаючи, підігрувати російській пропаганді: то саме вона стверджує, що вороги України — на Заході.

Українці зможуть допомогти героєві лише в тому разі, якщо чітко уявлятимуть реальну юридичну ситуацію, а не конструюватимуть патріотичні, але хибні її тлумачення. Італійська сторона може взяти до уваги, що в Марківа є ще й українське громадянство, лише з доброї волі, але це зовсім не її обов'язок: отже, ми маємо закликати, а не вимагати.

Дивно, що ЗМІ не помічають однієї обставини: виглядає так, що, може бути, італійська феміда виявила упередженість до Марківа лише через те, що от він, під рукою, а ймовірних справжніх винуватців — російських бойовиків — Росія ніколи не видасть, і справа просто зависне. Тобто чи не йдеться про банальне бажання покарати не справді винного, а того, кого реально можна покарати? Так, це — припущення, але от саме як припущення воно заслуговує на існування.

Повне й правдиве висвітлення ситуації з Марківом мало б ще й виняткову загальносуспільну важливість. Адже чимало мисливців за подвійним громадянством упевнені, що це — просте колекціювання паспортів. А насправді подвійне громадянство несе в собі загрозу дуже важких для розв'язання правових колізій.

І коли нині Путін обіцяє роздавати жителям Донбасу російське громадянство, тим самим донбасівцям зовсім не зашкодило би знати: щойно вони отримають російські паспорти — й у їхніх стосунках із Російською Федерацією їхнє українське громадянство їм уже не допоможе, українські консульські установи будуть безсилими, а якщо вони в Росії потраплять у біду, росіяни з повним правом узагалі відмовлять їм у зустрічі з українським консулом. Бо для Росії вони будуть лише громадянами Росії. Більше того: Росія зможе забирати їх до російської армії й карати за ухиляння від того — а Україна ніяк не зможе їх із тієї халепи витягнути.

Фото: www.radiosvoboda.org

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2955
Читайте також
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Олесь Городецький
1642 дн. тому
Сумно читати такі пафосні та некомпетентні статті на такому авторитетному сайті. Проблема італійського громадянства існує лише в тому, що його міг судити італійський суд. Все інше - повна маячня. Італія визнає подвійне громадянство. Визнає право громадянина з подвійним громадянством служити в армії країни іншого громадянства.Маючи український паспорт Марків мав право служити у НГУ. Італія не має претензій до цього питання.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду