9 липня президент України Володимир Зеленський призначив Юрія Зіневича членом Нацради. Останнім часом пан Зіневич працював віцепрезидентом адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма “Наше право”». А у 2006-2007 роках був штатним помічником-консультантом народної депутатки п’ятого сликання Ольги Герасим’юк – нині першої заступниці голови Нацради. Ольга Герасим’юк у коментарі «Детектору медіа» позитивно відгукнулася про таке кадрове рішення президента, але запевнила, що не мала стосунку до цього призначення.

Тим часом у фейсбуці Олександр Глущенко, який претендував на вакантну посаду члена Нацради за парламентською квотою (але програв конкурс Максиму Онопрієнку), написав відкрите звернення до Володимира Зеленського щодо відповідності кандидатури Юрія Зіневича вимогам чинного законодавства. Він поцікавився, чи є в новопризначеного члена Нацради необхідний досвід і компетенція для розбудови телерадіопростору України.

«Детектор медіа» зустрівся з Юрієм Зіневичем під час першого для нього засідання Нацради 11 липня та розпитав про його досвід у телерадіосфері, цікаві йому питання та деталі його призначення.

– Пане Юрію, розкажіть, як відбувалося ваше призначення? Хто вам запропонував цю посаду?

– Мені зателефонували з Офісу президента, запропонували прийти на співбесіду. Я вже раніше декілька років тому, умовно кажучи, хотів спробувати себе на цій посаді. Можливо, знайшли мої папери і мене покликали. Все було дуже швидко, за декілька днів до самого призначення мене покликали, дуже все демократично, молоді люди, ніякої конспірології.

– Коли саме ви хотіли себе спробувати в Нацраді раніше? Під час попередньої ротації Нацради?

– Це було декілька років тому, можливо, роки три-чотири тому. Я не відстежував ці питання. Я нічого особливого не шукав і не стежив ні за якими ротаціями. Мені подзвонили, я прийшов зараз на співбесіду днів за десять до призначення.

– А хто саме з вами говорив з Офісу президента?

– Було декілька працівників Офісу президента. Не всіх навіть я ідентифікував. Перших осіб держави не було. Самого президента не було. Це були відповідальні працівники офісу.

– У соцмережах обговорюють питання, чи є у вас необхідний досвід, який вимагається від кандидатів на посаду члена Нацради – зокрема, п’ять років роботи у сфері телерадіомовлення. Розкажіть про свій досвід.

– У мене шість років роботи на телерадіокомпанії «Студія 1+1», які у мене записані в трудовій книжці. Я прийшов у 1997-му, звільнився у 2003-му. Я чудово знаю весь колектив «1+1» того часу, вони мене знають. Шість років я відпрацював, після того я фактично рік чи два був на державній службі, решту близько 15 років я був адвокатом.

Закон про Нацраду передбачає і п’ять років у телерадіокомпанії (у мене шість років), і спеціалізацію у сфері права (я з 2004 року адвокат). Відповідно, всі вимоги закону дотримано повністю.

– Також ви працювали з 2006-го по 2007 рік помічником-консультантом народного депутата Ольги Герасим’юк.

– Так, це була державна служба у Верховній Раді.

Ольгу Володимирівну я чудово знаю з часів роботи на «1+1». Ми товаришуємо більше 20 років. Тому коли вона потрапила в парламент, запросила мене як юриста, який працював з нею раніше. Я попрацював помічником. Те скликання парламенту було достроково припинено, тому моя робота там припинилася, і я повернувся до адвокатської приватної практики.

– Є ще чутка, нібито ви працювали помічником-консультантом члена Нацради. Це правда?

– Ні, це якась плутанина.

– Як адвокат ви працювали з медіа?

– Безумовно.

– З якими? Хто були вашими клієнтами?

– Це нетактовно, і взагалі це захищається адвокатською таємницею. Я не маю права називати клієнтів, особливо без їхньої згоди. Мене багато людей знають, але називати особистостей чи юросіб я не маю права.

– Чим ви плануєте в Національній раді займатися? Якими питаннями опікуватися? Бо тут же є кураторство над певними напрямами. Що ви бачите для себе?

– Я ще тільки другий день (розмова відбувалася 11 липня. – ДМ), і фактично цей день ми весь проводимо в засіданні. Я не можу вам сказати, що буду курувати якесь питання, а хтось із колег його вже курує – це буде неетично. Все буде відкрито. Це має бути за загальним розподілом відповідальності між колегами.

– А які вам аспекти цікаві?

– Оскільки в мене 15 років адвокатської практики, правові питання, судові розгляди – це те, що мені близько за фахом, добре мені знайоме. Технічні питання – це трохи незнайома тема, тому що я не інженер, не технар. Тому я сподіваюся, те, що буде потрібно за моїм розумінням питання, мені доручать колеги (наразі юридичні питання в Нацраді курує заступниця голови Уляна Фещук, яка до призначення членом Нацради очолювала юридичне управління регулятора. – ДМ).

– Чи є у вас наміри претендувати на посаду голови Національної ради, адже посада вакантна?

– Ні, таких амбіцій я собі не ставлю. Я другий день призначений як член. Усі керівні посади в Нацраді є виборними, колеги будуть вибирати. Я не вважаю себе настільки досвідченою людиною в Нацраді для того, щоб претендувати на таку керівну посаду.

– Коли попередній склад мінявся, вони всі були новачками й обирали із себе голову. І фактично нова людина в Нацраді – Юрій Артеменко – стала головою.

– Я розумію. Такої амбітної задачі я для себе не ставлю станом на зараз.

– Як ви готувалися до свого першого засідання, у порядку денному якого було понад 200 питань? Як ви визначалися, як голосувати?

– До пізнього вечора, практично до раннього ранку, я читав усю цю історію, поспав буквально кілька годин. Прокинувся дуже рано і знову читав. І навіть під час засідання, випереджаючи питання, яке наступним буде розглядатися, я намагаюся його прочитати (проекти рішень. – ДМ). Справа в тому, що робота адвоката привчає працювати в стресових умовах з великою кількістю інформації, яку треба опрацьовувати. Що поробиш? Таке навантаження.