Про це повідомляється на сайті Нацради.

Так, під час аналізу мовлення на радіостанціях пропонується зараховувати як окремі твори «словесно-музичні твори тривалістю понад 90 секунд, які можна ідентифікувати за назвою та виконавцем, скомпільовані в один структурний елемент програмного наповнення».

Щодо телебачення внесено такі доповнення:

• мова всіх учасників передачі без ведучого є єдиним ідентифікатором для зарахування до квоти (винятки: особи, які випадково потрапили до передачі (масовка, учасники мітингів тощо));
• у разі відсутності в передачі ведучих (дикторів), учасників передачі, закадрового тексту (голосу), мова передачі визначається за мовою візуального тексту (найменування, інше графічне оформлення передачі, в т.ч. титрів державною мовою) та зараховується до квоти передач, виконаних державною мовою. Не враховуються візуальні тексти, що є частиною інтер’єру, панорамних планів та інтершум;
• передачі, мову яких неможливо ідентифікувати за ознакою озвучення та візуального тексту, не зараховуються до загального обсягу передач для обчислення квоти державною мовою, незалежно від хронометражу такої передачі.

З методологічними роз’ясненнями можна ознайомитися за посиланням.

Нагадаємо, з 13 жовтня 2018 року загальнонаціональні та регіональні канали зобов’язані забезпечувати у своєму ефірі 75% україномовного контенту. Для місцевих мовників цей відсоток дещо нижчий — 60%. Також законом передбачається 75% державної мови для програм новин.

Щодо радіомовлення, то, за даними Нацради, загалом українські радіостанції перевиконують норми законодавства про мовні квоти. Нацрада вважає, що це є заслугою жорсткого регулювання: за два роки були призначені штрафи на суму 1 млн 724 тис. гривень.