Нацрада змінила методологію моніторингу ефіру щодо виконання мовних квот
Нацрада змінила методологію моніторингу ефіру щодо виконання мовних квот
Про це повідомляється на сайті Нацради.
Так, під час аналізу мовлення на радіостанціях пропонується зараховувати як окремі твори «словесно-музичні твори тривалістю понад 90 секунд, які можна ідентифікувати за назвою та виконавцем, скомпільовані в один структурний елемент програмного наповнення».
Щодо телебачення внесено такі доповнення:
- мова всіх учасників передачі без ведучого є єдиним ідентифікатором для зарахування до квоти (винятки: особи, які випадково потрапили до передачі (масовка, учасники мітингів тощо));
- у разі відсутності в передачі ведучих (дикторів), учасників передачі, закадрового тексту (голосу), мова передачі визначається за мовою візуального тексту (найменування, інше графічне оформлення передачі, в т.ч. титрів державною мовою) та зараховується до квоти передач, виконаних державною мовою. Не враховуються візуальні тексти, що є частиною інтер’єру, панорамних планів та інтершум;
- передачі, мову яких неможливо ідентифікувати за ознакою озвучення та візуального тексту, не зараховуються до загального обсягу передач для обчислення квоти державною мовою, незалежно від хронометражу такої передачі.
З методологічними роз’ясненнями можна ознайомитися за посиланням.
Нагадаємо, з 13 жовтня 2018 року загальнонаціональні та регіональні канали зобов’язані забезпечувати у своєму ефірі 75% україномовного контенту. Для місцевих мовників цей відсоток дещо нижчий — 60%. Також законом передбачається 75% державної мови для програм новин.
Щодо радіомовлення, то, за даними Нацради, загалом українські радіостанції перевиконують норми законодавства про мовні квоти. Нацрада вважає, що це є заслугою жорсткого регулювання: за два роки були призначені штрафи на суму 1 млн 724 тис. гривень.