Станом на 28 січня 2019 року реформовано 507 друкованих ЗМІ та редакцій, а саме: 480 - комунальних, що складає близько 80 % від загальної кількості видань, що реально виходили, 27 - державних, що складає близько 33 % від загальної кількості видань, що реально виходили. Про це сказав у своєму звіті голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко під час колегії.

За його словами, на сьогодні до Зведеного переліку об’єктів реформування внесено 760 державних і комунальних друкованих ЗМІ, з них: 662 - комунальних, 98 - державних. На кінець 2018 року реально виходило 607 комунальних та 81 державне друковане ЗМІ. Зведений перелік розміщений на офіційному веб-сайті Держкомтелерадіо та оновлювався щомісячно.

Голова Держкому наголосив на виявленій під час аналізу даних реформування тенденції щодо залежності інтенсивності процесу реформування від розміру дотацій, які отримували редакції з відповідних місцевих бюджетів. «Як виявилось, редакції, що тривалий період не мали суттєвих фінансових надходжень у вигляді таких бюджетних дотацій, реформувались одними з перших, і навпаки - ті редакції, які отримували значні кошти, не реформувалися взагалі або відтерміновували здійснення необхідних процедур до останнього. На кінець минулого року лідерами процесу реформування були Кіровоградська, Житомирська, Хмельницька, Миколаївська, Полтавська, Тернопільська області. Відповідно аутсайдерами цього процесу стали Київська, Закарпатська області та місто Київ», – сказав Олег Наливайко.

У своєму звіті голова комітету згадав неодноразові спроби щодо вдосконалення законодавчого врегулювання процесу реформування, які провалилися; гостру проблему, пов’язану з перешкоджанням засновниками друкованих ЗМІ та редакцій процесу реформування; інертність багатьох редакційних колективів, які сподівались, зокрема, на пролонгацію процесу роздержавлення, а також розраховували на фінансову підтримку з боку місцевої влади.

Підсумовуючи результати, Наливайко перелічив перешкоди реформуванню, основною з яких назвав постійно зростаючі тарифи «Укрпошти».

«Можемо констатувати, що не дивлячись усі труднощі, які супроводжували процес реформування, переважна більшість комунальних друкованих видань реалізували своє право на реформування. Очевидно, що кількість реформованих видань була б ще більшою, якби запропоновані законодавчі ініціативи були б вчасно ухвалені нашими законодавцями», – підсумував він.

У роботі колегії взяли учать представники урядових структур, громадських організацій, журналісти, а також голова Офісу Ради Європи Мортен Енберг, який пообіцяв підтримку у 2019 році у вирішенні проблем реформи друкованих державних і комунальних ЗМІ.

Нагадаємо, у другому півріччі 2018 року Держкомтелерадіо завершував реформування державних та комунальних друкованих ЗМІ. Продовжував активно працювати із обмеженням ввезення в Україну російських книжок, вилучати російські видання, ввезені без дозволу, та штрафувати тих, хто їх ввозить. Домогтися належного фінансування на 2018-й та 2019 рік Суспільного мовлення відомству не вдалося.

31 грудня 2018 року завершилася одна з наймасштабніших медіареформ в Україні — друкованих державних і комунальних ЗМІ. Закон, що набув чинності 1 січня 2016 року, запланував на здійснення цієї реформи три роки. Але не всі ЗМІ, внесені до Зведеного реєстру, станом на 31 грудня 2018 року реформувалися. Комітету хоче активніше працювати з урядом, у першу чергу з Мін'юстом, щоб допомогти тим виданням, які через незалежні від них причини не встигли перереєструватися.

Фото: Світлани Остапи