Сьогодні, 28 листопада, з дня публікації в «Голосі України» набрали чинності закон і указ президента про введення воєнного стану. Він запроваджується в десяти областях, що межують із Російською Федерацією, Придністров’ям (Молдовою) та Чорноморським узбережжям, і триватиме 30 діб до 14:00 26 грудня.

Указ передбачає можливість обмеження низки прав, у тому числі право на свободу слова. Оскільки в Україні з часів незалежності ще ніколи не запроваджувався воєнний стан, як діятимуть ці обмеження, можна лише прогнозувати. При цьому за фактичної відсутності бойових дій доцільність  запровадження тих чи інших обмежень може бути під питанням.

Для того, щоб з’ясувати, як діяти в ситуації воєнного стану засобам масової інформації та провайдерам, «Детектор медіа» звернувся до юристів. Тому пропонуємо перелік питань, на які ми спробували знайти відповіді і спрогнозувати можливі наслідки.

Які права й діяльність медіа та провайдерів можуть бути обмежені?

В указі президента йдеться про конституційні права і свободи людини і громадянина.

Безпосередньо медіа, провайдерів і журналістів можуть стосуватись обмеження свободи слова, свободи пересування та свободи підприємницької діяльності, права власності тощо.

Керівниця Центру адвокації та лобіювання Незалежної асоціації телерадіомовників Ольга Большакова підкреслює, що ці обмеження ймовірні, тобто не вступають у дію автоматично, а можуть бути запроваджені за потреби щодо кожного окремого суб’єкта.

Медіаюрист Центру демократії та верховенства права Максим Дворовий радить пам'ятати, що цензура заборонена – і ця норма Конституції не припиняє дії з введенням воєнного стану.

Конкретні можливі обмеження можуть стосуватись роботи медіа, видавництв і телецентрів. Так, місцеві радіостанції, телевізійні центри та друкарні можуть використовуватися для військових потреб. Наприклад, для роз’яснювальної роботи серед військових і населення. Так само й оператори телекомунікацій зобов’язані забезпечувати готовність своїх телекомунікаційних мереж, у тому числі – можливість оповіщення своїх споживачів.

За словами Максима Дворового, може бути припинена робота приймально-передавальних радіостанції, тобто передавачів телерадіокомпаній (особистого та колективного користування), та введена заборона передавати інформацію через комп’ютерні мережі, тобто через інтернет.

Якщо мовник, провайдер або окремий громадянин (у тому числі журналіст) не виконуватиме зобов’язань правового режиму воєнного стану, у нього можуть вилучати телекомунікаційне обладнання, телевізійну, відео- й аудіоапаратуру, комп’ютери.

«Проте, зважаючи відсутність чіткого визначення обмежень в указі та на фактичну відсутність бойових дій на територіях, де вводиться воєнний стан, навряд чи ці обмеження будуть запроваджені», – наголошує медіаюристка Віта Володовська з Лабораторії цифрової безпеки.

Обмеження можуть торкатися лише місцевих мовників чи загальнонаціональних теж?

Відповіді юристів на це запитання різняться, оскільки чіткої норми в законодавчих актах немає. Віта Володовська вважає, що положення стосуються всіх медіа, що працюють на території воєнного стану (зареєстровані чи транслюються). Максим Дворовий має сумніви: «Я би стверджував, що ці положення мають застосовуватися до всіх медіа, які провадять діяльність в цих областях, однак все ще маю сумніви з тим, наскільки під положення цього закону (і якою мірою) мають підпадати загальнонаціональні мовники».

Ольга Большакова переконана, що зупинити діяльність загальнонаціонального мовника закон не дозволяє. Він лише дає можливість зупинити роботу його територіальних підрозділів, вилучити передавальне обладнання для трансляції на відповідні території, заборонити його поширення телекомунікаційним підприємствам тощо.

Також юристи звертають увагу, що закон не проводить відмінностей між медіа різних форм власності. Але пані Володовська знов-таки підкреслює, що доки обмеження не впроваджені, ніяких відмінностей у роботі ЗМІ на території воєнного стану та поза нею немає.

Якщо ж спрогнозувати ситуацію, коли в ефірі загальнонаціонального каналу можуть з’явитися думки і коментарі на підтримку агресора, то Віта Володовська вважає, що це буде порушенням українського законодавства незалежно від того де це транслюється.

Хто може обмежувати права й діяльність медіа та провайдерів в умовах воєнного стану?

Військове командування разом із військовими адміністраціями (якщо такі будуть утворені). При цьому вони можуть залучати органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

«Якщо ваші мережі будуть пошкоджені, наприклад, обленерго або, можливо, ОСББ не дасть доступу до вашого обладнання, то пишіть до військової адміністрації запит щодо обмеження виконання вами відповідних робіт, вами як оператора щодо обороноздатності, щоб, як-то кажуть, відповідних посадових осіб притягували до відповідальності відповідно до воєнного стану», – радить провайдерам голова Інтернет Асоцації України Олександр Федієнко.

Також, за словами Віти Володовської, до запровадження та забезпечення таких заходів мають залучатись міністерства інформаційної політики, внутрішніх справ, оборони, Служба безпеки України, Адміністрація Держспецзв’язку, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення, Держкомтелерадіо та Нацкомісія з питань регулювання зв’язку та інформатизації (НКРЗІ).

Як працюватимуть регулятори?

Введення воєнного стану формально не впливає на повноваження регуляторів – ні Нацради, ні НКРЗІ. Вони й далі можуть видавати ліцензії, а Нацрада – притягати мовників до відповідальності за порушення. Єдина відмінність від звичайної роботи, за словами пані Володовської, в тому, що їх можуть залучати до впровадження заходів воєнного стану. Але рішення про такі заходи все одно прийматиме військове командування.

Однак на думку Ольги Большакової, дозволи та ліцензії не гарантуватимуть права на використання радіочастотного ресурсу та мовлення: «Оскільки військова адміністрація має право регулювати діяльність мовників, а під регулюванням можна розуміти що завгодно – від контролю за змістом поширюваної інформації до тимчасового зупинення роботи».

Контроль і санкції регуляторів, припускає вона, не будуть поширюватися на тих мовників, роботу яких регулюватиме, наприклад, військова адміністрація, або принаймні вони не будуть ефективними щодо них.

Хто може користуватися мережами провайдерів?

Додатковим регулятором для провайдерів, які працюють в умовах воєнного стану є Національний центр оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами, який створила РНБО. Як звертає увагу Віта Володовська, на нього покладається виконання заходів з ефективного використання телекомунікаційних ресурсів. І оператори телекомунікацій (провайдери) за потреби зобов’язані надавати Центру можливість користуватися своїми мережами, але виключно для перелічених потреб оборони.

Олександр Федієнко, звертає увагу, що якщо цей Центр не працюватиме, то ці функції повинен виконувати «Укртелеком», але виключно на мережах загального користування.

Як медіа та провайдери можуть оскаржувати рішення, ухвалені у зв’язку з воєнним станом?

Оскаржувати дії органів влади вони зможуть через суд. Право на захист прав у суді, відповідно до Конституції, не може бути обмеженим навіть в умовах воєнного стану. У медіа та провайдерів залишається можливість вимагати відшкодування шкоди, завданої діями органу влади, каже Максим Дворовий.

Ольга Большакова звертає увагу, що рішення військових адміністрацій можна оскаржувати також у Генеральному штабі Збройних Сил України. І, на її думку, такий шлях може бути навіть більш ефективним. «Закон не передбачає обґрунтування введення обмежень прав і свобод, лише у визначенні поняття воєнного стану зазначено, що вони “зумовлені загрозою”. Тому, ймовірно, більш ефективним буде звернення до Генштабу, оскільки відсутність підстав для обмежень у суді буде важко довести», – каже пані Большакова.

Віта Володовської зауважує, що поки немає воєнних дій на вказаних територіях, навряд чи впровадження будь-яких заходів воєнного стану щодо ЗМІ можна вважати виправданими.

На що слід звертати увагу журналістам, які працюють на території, де введено воєнний стан?

Ольга Большакова радить моніторити рішення Генштабу та військових адміністрацій (у разі їх утворення). Зокрема, якщо буде впроваджено обмеження свободи пересування, потрібно буде звертатися по дозволи для журналістів.

Максим Дворовий наголошує, що в умовах воєнного стану медіа слід продовжувати свою діяльність відповідно до норм законодавства та ретельно звертати увагу на дотримання етичних стандартів: «Це і буде запорукою їхньої спокійної діяльності – вони не мають сповзати до розпалювання ворожнечі та підбурювання до насильства».

Фото: УНІАН