Турчинов пояснив, за що українські сайти потрапили до санкційного списку
Турчинов пояснив, за що українські сайти потрапили до санкційного списку
Про це повідомив секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Турчинов в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
«Деякі українські ЗМІ, особливо ті, які знаходяться під впливом сусідньої країни, не просто використовувалися в інформаційній війні, а безпосередньо займалися пропагандою тероризму. Наприклад, у прямому ефірі транслювали (9 травня – Ред.) військовий парад на окупованій території. Це була онлайн-трансляція, з позитивною оцінкою того, що відбувається», – так секретар РНБО пояснив, чому два українські інтернет-видання потрапили до списку санкцій.
Журналіст «Інтерфакс-Україна» зауважив, що таких сайтів було значно більше, ніж ті, що включені до списку санкцій. Олександр Турчинов відповів, що список буде розширюватися.
«Згоден (що таких сайтів було значно більше – Ред.), але РНБО може приймати рішення тільки на підставі пропозицій тих, хто має право відповідно до закону ініціювати ці санкції, а це Кабінет Міністрів, Верховна Рада, СБУ і Національний банк. Коли мені стало відомо про такі онлайн-трансляції, я звернувся в Службу безпеки України для проведення перевірки та внесення подання. Внесені пропозиції зафіксовані рішенням РНБО, але, думаю, це не останнє рішення, і список буде розширюватися», – сказав секретар РНБО.
Нагадаємо, що Служба безпеки України проводить перевірку щодо всіх ЗМІ, які стрімили «Парад победы» з ОРДО 9 травня, повідомила «Детектору медіа» прес-секретар СБУ Олена Гітлянська.
24 травня офіційний сайт Президента України оприлюднив списки осіб, щодо яких було запроваджено персональні санкції за рішенням РНБО від 2 травня та указом Президента від 14 травня.
За підрахунками «Детектора медіа», під санкціями у списках юридичних і фізичних осіб опинилися 198 сайтів і веб-ресурсів із Росії та з окупованих територій України, а також три українські інтернет-ресурси.
Зокрема, від інтернет-провайдерів вимагається блокувати 43 веб-сайти російських медійних компаній — телеканалів, деяких радіостанцій, медіахолдингів, інформаційного агентства «Россия сегодня» («РИА Новости»), 40 веб-ресурсів і сервісів, пов’язаних із російською платіжною системою Webmoney та системою управління бізнесом Capitaller, та 115 веб-ресурсів із окупованих Криму та ОРДЛО. Також під вимогу блокування потрапили три українські інтернет-ресурси: «РИА Новости Украина» (rian.com.ua), «Экономические известия» (eizvestia.com) і «Український бізнес-портал» (ubp.com.ua).
ГО «Лабораторія цифрової безпеки» наголосила, що такий спосіб блокування є незаконним. За оцінкою цієї громадської організації, за минулий рік різні державні органи з різних сторін цілеспрямовано намагалися взяти участь в обмеженні інтернету без законних підстав. «Зокрема, багато сайтів, які зараз увійшли в новий “санкційний список”, фігурували в непублічних листах СБУ до провайдерів з “рекомендаціями” блокувати», – повідомила громадська організація.
Медійні громадські організації закликали українську владу відмовитися від практики ухвалення рішень про блокування сайтів без встановлення юридичного факту порушення закону та без дотримання належних юридичних процедур.
Коаліція «За вільний Інтернет» висловила вимогу до Адміністрації президента та РНБО скасувати президентський указ в частині блокування сайтів та залучати громадськість до обговорень ініціатив по регулюванню інтернету.
Фото: сайт РНБО