Юристи та експерти в сфері свободи Інтернету, прав людини та цифрової безпеки, які об'єднались в коаліцію «За вільний Інтернет», вважають, що указ Президента та рішення Ради національної безпеки і оборони України про санкції в частині вимоги блокування сайтів суперечить національному та міжнародному законодавству та порушує права людини.

Такого висновку фахівці дійшли, здійснивши детальний аналіз Указу в частині блокувань сайтів на відповідність національному та міжнародному законодавству. 

Як зазначають юристи Коаліції «За вільний Інтернет», указ Президента та рішення РНБО в частині блокування сайтів не відповідає конституційним стандартам і є проявом необмеженої дискреції державної влади.

Окрім того, президентський указ суперечить самому Закону України «Про санкції», на виконання якого він і видавався, зокрема тому що закон не передбачає такого виду санкції як «заборона Інтернет-провайдерам надання послуг з доступу користувачам мережі Інтернет до ресурсів/сервісів».

Також указ в частині блокування сайтів суперечить міжнародно-правовим актам, які були ратифіковані Україною і є обов'язковими до виконання, зокрема Загальній декларації прав людини, Міжнародному пакту про громадянські та політичні права та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Коаліція «За вільний інтернет» наголошує, що президентський указ в частині блокування інтернет-сайтів повинен бути скасований, як такий, що суперечить законодавству. А у випадку, якщо органи влади, профільні відомства планують розробляти механізми регулювання Інтернету, то до процесу обов'язково мають бути залучені експерти та правозахисники.

Нагадаємо, коаліція «За вільний інтернет» створена у травні 2018 року у відповідь на постійні спроби влади обмежувати Інтернет, блокувати веб-сайти та регулювати Інтернет без врахування принципу верховенства права. Коаліція об’єднала правозахисні організації та фахівців для забезпечення дотримання стандартів прав людини в Інтернеті.

До Коаліції наразі входять ГО «Платформа прав людини», ГО «Лабораторія цифрової безпеки», ГО «Центр інформації про права людини», ГО «Кримська правозахисна група», Представництво Freedom House в Україні, The Influencer Platform, Надія Бабинська та Микола Костинян.

Як повідомляв «Детектор медіа», 24 травня 2018 року офіційний сайт Президента України оприлюднив списки осіб, щодо яких було запроваджено персональні санкції за рішенням РНБО від 2 травня та указом Президента від 14 травня.

Рік тому із запровадженням санкцій РНБО та Президент зобов’язали інтернет-провайдерів блокувати доступ до російських соціальних мереж «Вконтакте» і «Одноклассники», інтернет-порталу «Яндекс» і його сервісів, а також поштового сервісу Mail.ru, ресурсів виробників програмного забезпечення «Лабораторія Касперського», «Доктор Веб», 1С та інших. Тоді ж указом під санкції потрапили 13 іноземних журналістів із Росії, Болгарії, Польщі, Молдови та Німеччини. Загалом у списках були 1228 фізичних осіб і 468 юридичних.

До нового санкційного списку увійшли 1748 фізичних осіб і 756 юридичних. 

За підрахунками «Детектора медіа», нині під санкціями у списках юридичних і фізичних осіб опинилися 198 сайтів і веб-ресурсів із Росії та з окупованих територій України, а також три українські інтернет-ресурси.

Зокрема, від інтернет-провайдерів вимагається блокувати 43 веб-сайти російських медійних компаній — телеканалів, деяких радіостанцій, медіахолдингів, інформаційного агентства «Россия сегодня» («РИА Новости»), 40 веб-ресурсів і сервісів, пов’язаних із російською платіжною системою Webmoney та системою управління бізнесом Capitaller, та 115 веб-ресурсів із окупованих Криму та ОРДЛО.

Також під вимогу блокування потрапили три українські інтернет-ресурси: «РИА Новости Украина» (rian.com.ua), «Экономические известия» (eizvestia.com) і «Український бізнес-портал» (ubp.com.ua). 

Медійні громадські організації закликають українську владу відмовитися від практики ухвалення рішень про блокування сайтів без встановлення юридичного факту порушення закону та без дотримання належних юридичних процедур.