Про це він сказав 30 березня під час прес-конференції.

«У грудні 2017 року на бюджетну комісію несподівано для мене виноситься питання про припинення діяльності газети "Ратуша" шляхом перетворення КП в ТЗОВ, – розказав він. – Депутати голосують і вже 25 січня 2018 року на сесії виноситься ухвала про припинення діяльності ЛКП "Редакція газети Львівської міської ради Ратуша" шляхом перетворення її трудовим колективом в ТЗОВ… Ухвала вступає в силу з 1 березня», – розказав пан Савельєв.

Він зазначив, що колектив газети пройшов усі етапи роздержавлення у 2016 та 2017 роках і наполягає на тому, що закон «Про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ» дає редакції право завершити процес роздержавлення до 31 грудня 2018 року. Він також вважає, що увесь цей період міськарада має фінансувати газету, як і раніше.

Ситуацію скайпом прокоментувала медіаюрист Інституту масової інформації Людмила Панкратова. Вона запевнила, що видання мають дотримуватися закону «Про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ» та пройти усі етапи вчасно: «Мені здається, що ви запізнилися і не вжили всіх дій, щоб цей процес почався вчасно».

«Я думаю, що ви зможете довести свої права. І якщо вже цей процес перейшов у судовий, то все одно він буде вирішуватись у судовому порядку», – додала вона.

«Детектор медіа» звернувся до пані Панкратової за більш детальним роз’ясненням.

«Відповідно до закону про реформування державних і комунальних ЗМІ, реформування проводиться в два етапи: перший протягом року з моменту набрання чинності законом (з 1.01.2016 р.); всі, хто не реформувався в першому етапі, - переходять на другий етап. Але на першому етапі трудовий колектив має приорітетне право на визначення способу реформування, а на другому - засновник визначає, як реформувати редакцію (ч. 4 ст. 4 Закону). Однак, тут також є проблеми: у випадку з «Ратушею» трудовий колектив повідомив про своє бажання реформуватися, але протягом 2016-2017 р.р. не вчинив дій з реформування. Якщо таких дій не було вчинено, засновник, вірогідно, прийняв рішення про реформування самостійно», - пояснила Людмила Панкратова.

«Оскільки справа вже в суді (зі слів редактора), тепер тільки суд вирішить питання про реформування «Ратуші». Я не розумію, чому редакція «Ратуші» вважає, що вони могли зволікати з реформування у 2017 році і чекати кінця 2018 року. Не розумію, чому вони переконані, що засновники мають фінансувати редакцію протягом трьох років з моменту початку процесу реформування», - додала вона. 

На думку пані Панкратової, таке переконання базується на положеннях ч. 3 ст. 14 Закону про реформування: «Фінансування друкованих засобів масової інформації та редакцій (крім друкованих засобів масової інформації, яким надається державна підтримка згідно із статтею 3 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів») через три роки з дня набрання чинності цим Законом з державного та місцевих бюджетів припиняється».

«Але «припиняється» - не означає, що засновники зобов'язані фінансувати», - додала Людмила Панкратова.

Зазначимо, що у законі «Про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ» прописано: «Рішення про реформування друкованого засобу масової інформації та редакції приймається їх засновниками (співзасновниками) за участю трудового колективу». Також у документі зазначено, що пріоритетне право у визначенні способу реформування має трудовий колектив редакції.

«Протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом трудовий колектив редакції на загальних зборах, на яких присутні не менш як три чверті загальної кількості штатних працівників, приймає рішення щодо своєї участі у реформуванні друкованого засобу масової інформації та редакції і подає засновникам (співзасновникам) пропозицію стосовно способу реформування», – йдеться в законі.

У документі також зазанчено, що «У разі якщо трудовий колектив редакції не повідомив про свою участь у реформуванні протягом строку, визначеного частиною другою цієї статті, засновники (співзасновники) відповідного друкованого засобу масової інформації та редакції приймають рішення про реформування самостійно».

Згідно із законом, спори між засновниками (співзасновниками) друкованого засобу масової інформації та редакції і трудовим колективом редакції зазначеного друкованого засобу масової інформації щодо способу реформування вирішуються у судовому порядку.

Нагадаємо, у квітні 2016 року депутати проголосували за вихід Львівської міськради з переліку засновників львівської газети «Ратуша». Таким чином міськрада дала згоду на реформування комунальної газети і перетворення її на незалежне видання. Підставою стала пропозиція редактора «Ратуші» та рішення трудового колективу газети про роздержавлення видання.

17 листопада 2017 року мерія Львова відмовилась підвищити зарплати працівникам газети «Ратуша». За словами Андрія Садового, у мерії нема жодної інформації про фінансово-господарську діяльність газети, засновником якої є міськрада.

Управління фінансового контролю Львівської міської ради до 15 грудня планувало провести фінансову перевірку комунального підприємства редакції газети «Ратуша» за 2014-2016 роки та за завершений звітний період 2017 року. Микола Савельєв назвав рішення про проведення аудиту – «вдарити газетярів у спину».

За словами головного редактора Миколи Савельєва, на 2018 рік з міського бюджету Львова «Ратуші» планувалося виділити близько 1млн 800 тисяч гривень.

26 березня головний редактор газети подав заяву в органи прокуратури та Нацполіції, звинувативши чиновників Львівської міськради у початку роздержавлення газети без залучення колективу.

На фото - Михайло Савельєв

Фото: скріншот відеозапису прес-конференції