14 березня Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики розглянув звіт Національної ради з питань телебачення і радіомовлення за 2017 рік і, взявши його до відома, рекомендував парламенту його затвердити. Голова Комітету Вікторія Сюмар назвала звіт чітким і професійним, а цей склад Нацради — найкращим за останні роки, хоч і дорікнула не досить партнерською поведінкою. «Детектор медіа» побував на захисті звіту.

Нацрада затвердила свій звіт за 2017 рік на засіданні 25 січня та подала його на розгляд Президенту і Верховній Раді. Завантажити звіт можна тут.

Голова Нацради Юрій Артеменко розповів народним депутатам про захист інформаційного простору, розбудову мереж мовлення в зоні бойових дій на Донбасі й на окупований Крим, розвиток мовлення комунальних радіостанцій (так зване, на думку Нацради, мовлення громад), контроль за дотриманням мовних квот і національного продукту, нагляд за діяльністю ліцензіатів, співпрацю з індустрією та громадськістю, становлення суспільного мовлення тощо.

2017 року із переліку дозволених до ретрансляції вилучили чотирьох іноземних мовників (двоє з них зареєстровані в Росії, по одному — в Латвії й Естонії). «Разом з органами правопорядку ми перевірили понад три тисячі громадських закладів і в деяких із них припинили трансляцію іноземних каналів. Водночас Перелік телепрограм поповнився дев'ятнадцятьма новими каналами. Таким чином, на кінець 2017 року до Переліку входять 170 каналів, які перебувають під юрисдикцією 22 країн», — наголосив голова Нацради.

У прифронтовій зоні Нацрада надала дозволи на тимчасове мовлення з використанням 22 частот у Донецькій, десяти — в Луганській, трьох телеканалів у Донецькій та шести каналів у Луганській областях для аналогового телебачення та двох місцевих мультиплексів у Луганській області. Голова Нацради подякував депутатам за розробку закону про тимчасові дозволи, які, за його словами, ввели Нацраду у правове поле.

Незабаром розпочнеться модернізація Чаплинської вежі в Херсонській області. Її висоту збільшать із 90 до 130 метрів, на ній встановлять потужніші передавачі, що забезпечать охоплення більшої території мовленням українських телерадіокомпаній. «Ми самі не можемо будувати вежі, тому співпрацюємо із Держспецзв’язку, Концернтом РРТ і Українським державним центром радіочастот», — сказав Юрій Артеменко.

В Авдіївці на Донеччині, як і раніше, немає об’єктів, де можна розмістити антени, тому мовить усього кілька українських теле- і радіоканалів. «Щоб вирішити це питання кардинально, має бути побудована вежа, яка зможе повноцінно покрити цей регіон. У цьому році ця вежа буде побудована і дозволить мовити на Донецьк», — зазначив член Нацради Сергій Костинський.

На запитання народного депутата Владислава Севрюкова, чи є запит на те, щоби повернути в закон норми про прикордонне мовлення в інших регіонах, Юрій Артеменко відповів: «Запит є, бо проникнення ворожої пропаганди йде і в Чернігівській, і в Сумській області».

Торік Нацрада змушена була ліквідувати 24 ліцензії на проводове мовлення. Натомість регулятор знайшов інший шлях для розвитку мовлення громад. «Проводове мовлення зникає. Ця технологія не працює, вона застаріла. Тому ми пішли іншим шляхом — через маленькі передавачі до 30 Вт у райцентрах, які дозволяють покривати село, а далі об’єднуються у стільникову радійну мережу. Ми розробили покрові інструкції і роздали місцевим громадам, і дехто вже починає це робити», — розповів Юрій Артеменко. (Зазначимо, що медіаексперти неоднозначно сприймають ці кроки Нацради. Зокрема, «Детектор медіа» у своєму звіті про діяльність регулятора у другому півріччі 2017-го зазначив, що таким чином може вибудовуватися мережа державного мовлення, на противагу НСТУ.)

«Дякуємо-дякуємо-дякуємо!» — такими словами голова Нацради продовжив звіт, розповідаючи про забезпечення виконання теле- і радіокомпаніями мовних квот і вимог щодо частки національного продукту в ефірі. Подякувавши членам Комітету за закони про мовні квоти на телебаченні і радіо, він додав, що, на відміну від закону про мовні квоти на телебаченні, закон про квоти на радіо дуже чіткий і зручний для виконання. «Частка пісень українською мовою зросла до 39 %, що перевищує встановлену законом квоту. Те саме стосується і програм українською мовою в ефірі всіх радіостанцій: їх на третину більше, ніж вимагає закон. Що ж до телебачення, то не всі телеканали дослуховуються до закону. Наш тижневий моніторинг показав, що на сьогодні маніпулювання цим законом дозволяє загальнонаціональним телеканалам показувати російськомовні програми. Тому ми з нетерпінням чекаємо кінця року, коли закон вступить у силу і ми будемо жорстко його виконувати», — зазначив Юрій Артеменко.

Розповів голова Нацради і про практику накладення штрафів на ліцензіатів. Загальна сума штрафів для порушників за 2017 рік сягнула понад три мільйони гривень. Сплачено близько 70 %, решта оскаржується в суді. Згодом його колега Уляна Фещук уточнила: штрафи, які накладаються за порушення мовних квот, сплачуються ліцензіатами відразу, а ось половина накладених за порушення закону про прозорість медіавласності перебуває у судах. «У нас лише одна програна справа, причому вона розглядалася у скороченому провадженні в Одесі, тому в мене питання до законності прийняття цього рішення», — сказала вона. «Щодо того, чи є передачі фільмами, а фільми передачами, то ми знаємо, що телеканал “Інтер” отримав два попередження, і з обома вони пішли в суд. Один суд вирішив, що фільми не є передачами, а інший — що є. Але я хочу сказати, що мовники не повинні бути зацікавлені в тому, щоби фільми не вважалися передачами. Тому що в законі про рекламу чітко зазначено, що мають право отримувати спонсорську допомогу тільки передачі, не фільми. Тому все спонсорство, яке зараз є у фільмах, буде поза законом», — додала Уляна Фещук.

Найбільш резонансною справою за рік роботи Нацради Юрій Артеменко назвав відмову продовжити ліцензію «Радіо Вести»: «Ми й досі по судах ходимо».

Голова Нацради задоволений співпрацею з громадськими організаціями. «Ми йдемо назустріч індустрії, постійно працюючи над лібералізацією процедур ліцензування. Звертаємося до громадських структур по висновки і щодо висловлення спільної позиції. Це Незалежна медійна рада, наша громадська рада, “Детектор медіа” та інші», — сказав він.

За словами пана Артеменка, Нацрада виконала свою місію щодо переоформлення ліцензій і створення Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії, яка визначає головні напрями діяльності суспільного мовника. Водночас він висловив спільну думку всіх членів Нацради, що недостатнє фінансування може звести нанівець усю реформу суспільного мовлення.

«Ми даємо їм частоти й у нас руки опускаються, коли ми розуміємо, що грошей на освоєння цих частот не вистачає, не кажемо вже про створення нового контенту. Згідно з законодавством, НСТУ має рік на початок мовлення, тож деякі частоти ще не освоєно. Для того, щоб на них розпочалося мовлення, необхідне відповідне устаткування й додаткові кошти на поширення сигналу. Нині НСТУ перебуває на початку свого становлення, а для створення нового й цікавого контенту необхідне також сучасне обладнання і професійні кадри. Якщо цього не буде, то й продукція, яку вироблятиме суспільне, не відповідатиме вимогам якості, не забезпечуватиме всіх інформаційних потреб. Тому регуляторний орган підтримує внесення змін до Державного бюджету України з тим, щоб фінансування НСТУ було збільшено», — сказав Юрій Артеменко. І додав, що Нацрада сприяє налагодженню співпраці між НСТУ та Міністерством культури для якіснішого наповнення ефіру каналу «UA: Культура» за рахунок ресурсів міністерства.

Ще одна подяка від пана Артеменка пролунала на адресу народних депутатів за виділення фінансування моніторингового центру Нацради, який уже в цьому році має розпочати моніторити загальнонаціональні ефірні та супутникові теле- і радіоканали, а далі й регіональні. «Ми ведемо переговори з іноземними компаніями, які нам допоможуть перекладати аудіо в текст. Це те, що зараз наші співробітники роблять вручну», — сказав він. За словами члена Нацради Валентина Коваля, моніторинговий центр має бути створений протягом трьох років. «Спочатку 2018 року ми хочемо запустити моніторинг центральних ефірних / супутникових / теле- і радіоканалів. А наступні роки ми розширимо моніторинг на регіональні канали. 2018-го ми також маємо розробити функціонал, якого поки що в державних органах України немає. Це система переводу мови в текст, для того, щоб з нею можна було нормально працювати. З українською мовою поки що жодна компанія не працювала», — сказав він.

Серед найболючіших проблем, розв’язання яких потребує допомоги депутатів — принципи формування «чорних списків» та визначення контенту, створеного в копродукції; боротьба з фейками та програмами, які ведуть на телебаченні та радіо політики; прозорість медіавласності та саморегуляція галузі, а також перехід до цифрового мовлення.

«Скажу спільну думку: цифра потрібна, всі за це, але диявол у деталях. Ми йдемо маленькими кроками. У Концерну РРТ своє бачення розвитку цифри. Для цього потрібні тюнери, інформаційна програма підтримки, потрібна конкуренція. Ми замовили прорахунок на 70 частот, і КРРТ мріє створити свій мультиплекс. На сьогодні ми не бачимо критичного запиту на це. Медіагрупи розділені на два табори: одні хочуть, інші ні. Зараз ми розглядаємо питання про відключення одного регіону. Керівник КРРТ сказав, що найменш безболісно це можна зробити в Кропивницькому», — розповів пан Артеменко.

До того, як відключити аналог, треба зібрати та проаналізувати інформацію щодо забезпечення цифровими приймачами мешканців регіонів. За це відповідальне Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації. «Установче дослідження, яке провів Київський міжнародний інститут соціології, виявило, що 2,5 млн домогосподарств дивляться ефірне телебачення, з них для 1,6 млн основним є цифровий прийом. Точнішу кількість ніхто не зможе дати», — прокоментував член Нацради Олег Черниш.

Його колега Олександр Ільяшенко повідомив, що міжвідомча координаційна група вирішила підтримати ідею створення на базі КРРТ національної цифрової багатоканальної мережі. Керівник КРРТ повідомив, що тривають переговори з групою каналів, у тому числі «Інтером», «1+1» та іншими, які нібито перейдуть до КРРТ. «Концерн категорично проти швидкого відключення Києва, бо тоді через недоотримання коштів, які становлять левову частку його бюджету, він може лягти. На першому етапі заплановано відключення до 30 березня однієї області, на другому — всіх до 30 липня. Потрібно затвердити цей план на Кабміні. Бо в міжвідомчу робочу групу входить багато організацій, які не підпорядковуються Нацраді, і ми не можемо ними керувати. У лютому жоден пункт цього плану не був виконаний», — зазначив член Нацради. (Наступного дня Нацрада внесла зміни до проекту Плану поетапного вимкнення аналогового ТБ, запропонувавши починати вимкнення з пілотної області в серпні 2018 року.)

Нацрада з нетерпінням очікує на ухвалення закону про аудіовізуальні послуги, резюмував голова Нацради. «Ми над цим працюємо, і сподіваюся на вашу допомогу в цьому», — звернувся він до голови Комітету свободи слова.

Голова Комітету свободи слова та інформації Вікторія Сюмар назвала чинний склад Нацради найкращим і таким, що найефективніше наводить лад та захищає національні інтереси в телерадіопросторі. Раніше ж, за її словами, орган брав участь у політичних та олігархічних «договірняках».

Утім, пролунала й дещиця критики. «Коли я читаю заяви із вказівками, що треба зробити парламенту, для мене вони дикі. Частина з вас були народними депутатами. Ви собі уявляєте, коли ви були в парламенті, аби хтось із членів Нацради розповідав Лєні Бондаренко, що треба робити? Це неправильно. Я вважаю, що ми маємо бути партнерами в першу чергу, ми завжди йшли назустріч партнерським стосункам. Особливо під час війни, коли всі мають об’єднуватись. І я не повинна читати в інтернеті, що парламент має негайно змінити норму закону про мовні квоти на телебаченні, бо Нацрада не може реагувати. Слухайте, ця норма, на жаль, стала можливим компромісом, бо парламент — це місце для домовленостей, і ми мали зважати на думку телемовників, які казали, що їм треба відзняти україномовний продукт для того, щоб його показувати. А це швидко не робиться», — сказала пані Сюмар. За її словами, наразі члени комітету працюють над законом про аудіовізуальні послуги й завершують його узгодження, щоб «вийти на модель саморегуляції та співрегуляції, бо це питання, які назріли й перезріли».

Заступник голови комітету свободи слова Олександр Опанасенко поцікавився покриттям цифрового мовлення і чи має Нацрада стратегію щодо монополіста «Зеонбуда»; чи виділялася Нацраді міжнародна технічна допомога в обсязі 2,7 млн євро і якщо так, то на що витрачені ці кошти; й чому канал іномовлення транслюється на території України, хоча це заборонено законом.

Юрій Артеменко запевнив, що жодної копійки міжнародних грантів Нацрада не отримувала. Щодо трансляції каналу іномовлення UATV, то Нацрада поінформувала провайдерів, що є така норма закону. «Якщо ми навіть виявляємо цей канал, ретрансльований кабельником, то норми, згідно з якою ми його маємо право покарати, на жаль, чи на щастя, немає. Наше звернення — це максимум, що ми можемо зробити. Це не порушення ліцензійних умов, тому ми не можемо накласти на нього штраф. Для цього треба вносити зміни до закону», — сказала Юляна Фещук.

Члени комітету одноголосно підтримали пропозицію Вікторії Сюмар взяти звіт регуляторного органу до відома та рекомендувати Верховній Раді його затвердити. Водночас вони висловили сумнів у тому, що парламент розглядатиме це питання, адже торік цього не сталося.

Нагадаємо, що, відповідно до закону «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», Нацрада щороку готує звіт про свою діяльність, оприлюднює його до 1 лютого наступного за звітним року та надсилає до Верховної Ради і Президента України. За результатами розгляду звіту і Верховна Рада, і Президент України можуть прийняти рішення про незадовільну оцінку діяльності члена (членів) Нацради, призначених за їхніми квотами, і достроково припинити повноваження члена (членів Нацради). Але в парламенті звіт за 2016 рік, який Нацрада затвердила 24 січня, а Комітет свободи слова схвалив 22 лютого 2017 року, так і не заслуховували. Інформації про схвалення чи несхвалення звіту Нацради за 2016 рік Президентом України в публічному просторі не було.

Фото: Світлана Остапа