Першого червня у програмі «Схеми: корупція в деталях» вийшов репортаж, присвячений дорогим авто, якими користаються можливі співробітники СБУ. Вихід сюжету супроводжувався скандалом: головна редакторка, авторка й ведуча програми «Схеми: корупція в деталях» Наталя Седлецька повідомила, що СБУ намагалася зняти сюжет з ефіру через те, що оприлюднення журналістами цієї інформації може допомогти ідентифікувати співробітників спецслужби. У відповідь прес-секретар СБУ Олена Гітлянська заперечила, що СБУ намагалася зняти з ефіру сюжет. За її словами, вона просила редакцію «Схем» утриматися лише від оприлюднення облич співробітників СБУ. Також Гітлянська в коментарі «Детектору медіа» заявила, що оскільки «Схеми» показали обличчя співробітників СБУ, вони порушили закон.

Наталя Седлецька письмово відповіла на запитання «Детектора медіа» та на закиди пані Гитлянської щодо нібито несвоєчасного подання запиту до СБУ від журналістів.

— Наталю, чи зверталися ви до юристів під час підготовки матеріалу про елітні авто можливих співробітників Служби безпеки України? Якщо так, які рекомендації вони дали вам?

— Звісно, кожен наш сюжет проходить юридичну експертизу перед ефіром. Цього разу ми залучили одразу дві групи юристів — з Інституту медіа права (ЦЕДЕМ) та Інституту розвитку регіональної преси. І врахували всі їхні рекомендації.

Немає такого закону, який би захищав від розголошення даних усіх працівників СБУ. Є лише певні норми, які можуть поширюватися на працівників оперативного штабу, що беруть участь в антитерористичних операціях. При цьому, наголошую, наш сюжет стосувався зовсім іншого — так званого економічного управління СБУ. З огляду на специфіку діяльності цього управління, наявність надто дорогих машин є вагомою підставою для вивчення корупціонних ризиків.

До того ж про більшість із зафільмованих нами людей уже є згадки в інтернеті, в офіційних документах із прив’язкою до СБУ. Ці люди не ведуть спосіб життя таємних спецагентів, вони щодня відкрито приїжджають в офіс СБУ, адреса якого також не становить таємницю, й паркують свої дорогі автомобілі прямо перед цією будівлею. Тим не менш, ми зробили все можливе, щоби СБУ завчасно нам повідомило, раптом серед знятих співробітників таки є люди, обличчя яких точно не можна показувати. Утім, в СБУ не скористалися цією можливістю. Навпаки, розуміючи, що технологічний цикл підготовки передачі не дозволяє внести зміни протягом години до виходу передачі в ефір, направили нам лист тоді, коли внести жодні зміни неможливо. Тобто ми заздалегідь просили про співпрацю — а нам в останній момент надіслали лист-погрозу. Важко сприймати це якось інакше, аніж як тиск.

Людмила Панкратова (ІРРП):

«Звертаю увагу на сам сюжет та мету його підготовки:

• сюжет переслідує мету висвітлення суспільно значущої інформації — показати, що працівники СБУ використовують авто, вартість яких не відповідає рівню доходів;
• на жаль, у відповіді СБУ не надано чітких правових норм та посилань на них, які би забороняли журналістам показувати зображення працівників СБУ, оскільки із процитованого законодавства прямо не випливає, що журналісти не можуть проводити відео- та фотозйомки в публічних (громадських) місцях, які є загальнодоступними;
• наголошуємо, що зйомки проводилися у відкритий спосіб, а не приховано, журналіст зверталася до працівників, вони могли би захистити своє право, заперечувати проти проведення зйомок або сказати, що показувати їхнє зображення не можна, з посиланням на відповідну норму закону, однак вони цього не зробили».

Юридичний коментар ЦЕДЕМ (Інститут медіа права):

«Відповідно до частини першої статті 25 Закону України “Про інформацію” та частини першої статті 307 Цивільного кодексу України, під час виконання професійних обов'язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів; при цьому згода особи на знімання її на відео припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру. Відповідно до цих положень, у тому разі, якщо фактом зйомки не було заподіяно перешкод професійній діяльності правоохоронців, то такі матеріали можуть бути в подальшому використані у сюжеті. Закон України “Про Службу безпеки України” не містить окремих норм щодо обмеження певних категорій інформації про працівників СБУ. Понад те, за частиною другою статті 7 Закону “Про СБУ”, забороняється встановлювати обмеження на інформацію випадків протиправних дій органів і співробітників Служби безпеки України.

Щодо 17-ї статті ЗУ “Про боротьбу з тероризмом”, на яку посилається у своєму листі СБУ: ми вважаємо, що вона не є релевантною в цьому питанні, адже журналісти а) не в зоні проведення АТО, б) у них немає жодних доказів того, що ці працівники є такими, і в) в цьому випадку сама Служба має вжити всіх можливих видів захисту своїх працівників. Адже якщо журналісти змогли безперешкодно їх зняти, це може зробити будь-хто, а надто агенти спецслужб ворога».

— Речник СБУ заявила в коментарі для «Детектора медіа», що в першому запиті від редакції «Схем» не було конкретних даних можливих співробітників СБУ, яких пізніше ви показали в сюжеті (цитата): «Перший — за тиждень, на який ми відразу відповіли. Там не було жодної конкретики, жодних прізвищ. І ми говорили про те, що ми не можемо сказати, чи є там співробітники СБУ, тому що не розуміємо. А другий запит із конкретними прізвищами, з конкретними марками автомобілів, вони надіслали в день виходу програми в ефір. Це вже була конкретика». Чи справді це так?

— На жаль, речниця СБУ каже неправду й це легко доводиться. Перший запит ми відправили рівно за тиждень до ефіру 25 травня. У ньому була конкретика (копія запиту від 25 травня 2017 року є в розпорядженні редакції «ДМ»). Ми навели номери автомобілів, які планували показати в ефірі. Розкрили карти, так би мовити, розраховуючи на співпрацю. І запитали, чи є люди, що регулярно приїжджають на цих авто в економічне управління СБУ, його співробітниками? Ми просили прокоментувати той факт, що вартість цих авто зовсім не відповідає доходам державного службовця, просили надати інформацію про діапазон офіційних бюджетних зарплат працівників управління економіки СБУ. На цей запит НЕ було відповіді.

Тоді 29 травня (а НЕ у день ефіру 1 червня, як чомусь каже Гітлянська) ми надіслали повторний запит, тепер, окрім власне номерів, ще й із фотографіями працівників, які ми планували показати, разом із їхніми машинами. Я надаю «Детектору медіа» і його. Ви можете самі переконатися, що в ньому чітко вказано дедлайн 31 травня, після якого ми технологічно не встигнемо внести правки в матеріал.

І от уявіть: 1 червня, вечір, випуск уже відправлений на Перший суспільний канал — ми отримуємо відповідь у форматі: «Ось такі статті нібито будуть порушені, якщо матеріал вийде в ефір».

До речі, в цьому їхньому листі від 1 червня чітко вказано, що це відповідь на обидва запити — від 25 та 29  травня. Інших відповідей не було.

Цей трюк СБУ робить уже вдруге — надсилає погрозу прямо перед ефіром. Не думаю, що такі залякування мають зупиняти нас від виконання професійних обов’язків. Оприлюднена нами інформація — суспільно важлива.

— Чому на сайті «UA: Першого» у вашому матеріалі тепер усі номери автівок не заблюрені, а на сайті «Радіо Свобода» вони закриті?

— В СБУ був час та можливість надати переконливі законодавчі аргументи щодо неправомірності поширення номерів, або радше обов'язку їх не показувати, але вони цього, на жаль, не зробили. Як я вже пояснила, лист від СБУ був надісланий занадто пізно, щоби вносити якісь правки у файл, який ми віддали на «Перший». Вони його й залили за своїм технологічним циклом на свій сайт. Згодом ми заблюрили номери — і при подальшому поширенні в інтернеті вже опублікували версію із заблюреними номерами, й на сайті «UA: Першого» теж попросили замінити. Але, якщо чесно, я думаю, що в цьому вже не було великої потреби. І не тому, що не заблюрений варіант уже вийшов в ефірі «UA: Першого». А тому, що немає закону, який би казав, що не можна показувати номери авто, до того ж чиновників, автомобілі яких перевищують у десятки разів їхній офіційний річний дохід. Суспільна вага тут переважає. 

***

Нагадаємо, що 1 червня головна редакторка, авторка й ведуча програми «Схеми: корупція в деталях» Наталя Седлецька повідомила, що Служба безпеки України (СБУ) намагалася зняти з ефіру сюжет про елітні авто своїх співробітників. В СБУ повідомили, що оприлюднення журналістами цієї інформації може допомогти ідентифікувати співробітників спецслужби та поставити під загрозу їхні життя та здоров’я. Проте програма, як і було заплановано, вийшла в ефірі на «UA: Першому» 1 червня о 19:55.

2 червня прес-секретар Служби безпеки України Олена Гітлянська заперечила, що СБУ намагалася зняти з ефіру сюжет програми «Схеми: корупція в деталях». За її словами, вона просила редакцію «Схем» утриматися лише від оприлюднення облич співробітників СБУ. Також Гітлянська в коментарі «Детектору медіа» заявила, що оскільки «Схеми» показали обличчя співробітників СБУ, вони порушили закон.

Пізніше Гітлянська заявила, що ті працівники СБУ, чиї обличчя було показано в програмі, надалі не зможуть працювати.

Юрист Інституту масової інформації Роман Головенко повідомив «Детектору медіа», що прохання СБУ до журналістів «Схем» утриматися від оприлюднення облич осіб, які можуть бути співробітниками Служби, мало підстави, але СБУ слід було реагувати оперативніше.

Фото: з архіву програми «Схеми»